Їзда без прав і правил. Як рятуватись від велосипедів, гіробордів, сігвеїв і моноколіс на тротуарах

Їзда без прав і правил. Як рятуватись від велосипедів, гіробордів, сігвеїв і моноколіс на тротуарах

Джерело: glavcom.ua

3 червня у всьому світі вперше відзначають Всесвітній день велосипеда. Його запроваджено ООН 12 квітня 2018 року за ініціативою американського професора соціології Лешека Сібільського та його студентів, які проводили медіакампанію #WorldBicycleDay.  ООН закликає міжнародну спільноту популяризувати користь велосипеда, сприяти різноманітним велопробігам, а також формувати в суспільству культуру їзди на велосипеді.Переваги використання велосипеда очевидні: дбайливе ставлення до навколишнього середовища, здоровий спосіб життя власника. Однак в Україні навіть у використанні цього екологічно чистого виду транспорту є зворотна сторона медалі. Через відсутність інфраструктури велосипедисти часто самі наражаються на небезпеку – виїжджають не дороги з інтенсивним рухом, а останнім часом і самі становлять небезпеку, коли перебираються на тротуари, що заборонено. Слідом за ними пішохідні зони також окупували й власники гіроскутерів, моноколіс і гіробордів. Вони не зважають на правила дорожнього руху, бо для них цих правил досі не існує.

Визначення таких понять, як моноколесо, електросамокат, гіроскутер правила дорожнього руху не містять. Тому зараз, щоб хоч якось зрозуміти, як регулюється використання цих новітніх транспортних засобів, потрібно розбиратися із їхньою потужністю. Сігвей і гіроборд можна віднести до категорії А1 (мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об’ємом до 50 куб. сантиметрів і електродвигун потужністю до 4 кВт). Якщо потужність електродвигуна таких транспортних засобів перевищує 3 кВт, вони належать до механічних транспортних засобів. Електросамокати з потужністю електродвигуна від 3 до 4 кВт уже прирівнюється до мопедів. Утім, щоб керувати мопедом, потрібно отримати водійські права, тоді як від власників електросамокатів цього не вимагають. Їм достатньо мати при собі документ на транспортний засіб, де зазначено потужність електродвигуна. А от моноколеса не підпадають під жодну категорію транспортних засобів. Виходить, що людина на ньому – пішохід?

Небезпека, яку ніхто не усвідомлює
Попри всю зовнішню прогресивність, портативний транспорт не надто добре вписується у сучасну дорожню ситуацію в Україні. На проїжджій частині власник гіроскутера, сігвея або електросамоката ризикує потрапити під колеса авто, а на тротуарі становить небезпеку вже для пішоходів.

Через нещасні випадки такі транспортні засоби вже почали забороняти у багатьох країнах. За використання гіробордів і сігвеїв в центрі міст штрафують у Нідерландах і Чехії. Деякі міста США теж вирішили ввести обмеження. Частина європейських міст заборонили рух гіроскутерів в громадських місцях. Окрім того, за кордоном на них не можна виїжджати на дорогу.

Правила дорожнього руху в Україні застарілі і їх потрібно міняти, врахувавши інтереси усіх учасників руху. Щоб зрозуміти, які зміни необхідні, «Главком» поспілкувався з активістами, що переймаються цією проблемою: головою громадської організації Traffic Challenge Ольгою Дробишевою та велоактивістом, членом ГО «Київ – Велосипедне Місто» Богданом Бур’яненком.

В Україні у 2018 році в ДТП щоденно гинули в середньому 9 людей. Звісно, винуватцями і жертвами переважно ставали водії автомобілів. Як змінився дорожній рух з появою нових транспортних засобів?

Ольга Дробишева: Законодавство, інфраструктура і освіта – три основні складові, які могли б максимально покращити ситуацію зі смертністю та травматизмом на дорозі майже до мінімальної кількості.

По-перше, у нашому законодавстві багато чого є, але воно не працює. Тож законодавство варто змінити, з точки зору повноважень поліції щодо контролю за певними учасниками дорожнього руху, і тоді воно стане ефективним.

По-друге, це обов’язкова освіта для всіх, хто виїжджає на дорогу. І взагалі в рамках шкільної освіти варто мати системний предмет про безпеку на дорозі. Тому що дороги зараз інші, ніж 50 років тому, а освіта така ж, як 50 років тому. Тоді діти, які їздять на самокатах, на електроскутерах і всіх цих нових засобах пересування, будуть уважніші на дорозі. І до себе, і до інших. Бо вони небезпечні і для себе, оскільки не знають правил і їздять. Вони небезпечні і для водіїв, коли виїздять на дорогу для автомобілів, і для пішоходів, бо вони їздять по тротуарах.

По-третє, потрібна інфраструктура. Це є наріжним каменем. Популяризується еко, вело, фан, електротранспорт, однак підґрунтя для того, щоб ці люди виїжджали на дороги, немає. Навіть у столиці України велодоріжки зроблені лише деінде. Тому велосипедисти їздять по тротуарах і порушують законодавство. Але якби законодавство працювало і зупиняло їх, то гостріше постало б питання «зробіть нам де їздити» і, мабуть, місцеві органи влади таки б зробили вже нормальну велоінфраструктуру».

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/jizda-bez-prav-i-pravil-yak-vryatuvatis-vid-velosipediv-girobordiv-sigvejiv-i-monokolis-na-trotuarah-596921.html

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *