6 садиб для зеленого туризму в Донецькій і Луганській областях

Джерело: https://svoi.city/read/history/91844/ne-tilki-more-i-gori-7-misc-na-donbasi-dlya-zelenogo-turizmu-

ерез карантин багато українців, які раніше виїжджали на відпочинок за кордон, вирішили придивитися до внутрішнього ринку. Традиційно найбільшим попитом користуються морські та гірські напрямки. Цього року через ажіотаж ціни на популярних курортах деруться вгору. Але лишилися напрямки, де можна відпочити не гірше, та ще й за помірну ціну. Йдеться про зелені садиби.

Хоча зелений туризм – відносно молода галузь в Україні, такі садиби нині є у селах кожної області. На Донбасі такий вид туризму розвивався ще до війни. Тоді він користувався популярністю у жителів великих міст, наприклад, Донецька чи Луганська. Але у 2014-му почав дещо занепадати. Нині цей вид відпочинку потроху відновлюється, з’являються нові садиби.

Свои.City зібрали кілька об’єктів, які демонструють: у селах Донбасу теж можна цікаво провести відпустку чи вихідні.

Біловодськ. Дім, закутаний у теплінь

Цей автентичний український будинок зі стаціонарними пічками та оригінальними розписами – перша зелена садиба Луганщини. Ще у 2006-му її створила вчителька математики з Біловодська Віра Аннусова разом з родиною.

Дім у Біловодську

Дім у БіловодськуНадано власником

Жінка давно захоплювалася туризмом, вела у школі туристичний гурток і з екскурсіями обходила всю Луганщину. Згодом разом з колегами створила жіночу правозахисну організацію та виявила, що великою проблемою регіону є низька зайнятість населення. Коли Віра дізналася про зелений туризм, то вирішила, що він зможе цю проблему вирішити. Почала проводити семінари по районах, розповідати про нову ініціативу. А щоб продемонструвати, що Луганщині цілком реально мати садибу, до якої буде потік туристів, створила її сама.

Дім у Біловодську / Фото надані власником

На той момент її родина жила в батьківській хаті. Місця було небагато, тому приймали гостей у кемпінгу та розселяли по сусідніх садибах. Родзинкою садиби Віри Аннусової були народні свята, сценарії до яких розробляла господиня:

– Наші свята були дуже популярні. На Івана Купала ми могли прийняти десь 300 людей. Охочих було більше, але просто не мали місця. Як тільки ми проводили такий захід, то утворювалася черга, щоб забронювати місце на наступний рік. Раніше найбільше було гостей з Києва та Луганська.До речі, луганчани досі телефонують мені, згадують наші колишні заходи і зітхають: «Живем воспоминаниями…»

У 2014-му родина Аннусових виїхала з селища та покинула садибу. Але минулої осені син пані Віри, Володимир, вирішив відродити сімейний бізнес. Здобув грант від Програми розвитку ООН, на який добудував альтанку та дитячий майданчик. Також створив дві музейні кімнати: «Бабусина хатина» та «Будиночок пасічника». Так садиба отримала друге життя.

Запрацювали вони одразу після послаблення карантину, на початку червня. Відкриття приурочили до свята Трійці. Традиційних масових заходів поки не проводять. Організовувати свята планують у серпні, якщо дозволятиме епідеміологічна ситуація. Зараз водять екскурсії всередині садиби, а також влаштовують майстер-класи з приготування традиційних страв: куліша, картоплі по-селянськи та галушок.

Территорія садиби в Біловодську

Территорія садиби в БіловодськуНадано власником

– Зараз нас відвідують лише місцеві жителі та люди з регіону, – розповідає Володимир Аннусов. – Тому залишатися на ніч у них потреби нема. Але на майбутнє плануємо пропонувати для ночівлі кемпінг. У нас є для нього майданчик, де можна встановити 4-5 палаток. У середньому можемо прийняти до десяти людей. Два намети маємо, але очікуємо, що туристи приїжджатимуть і зі своїми. У Біловодську є туристичні об’єкти, де ще можна переночувати. За потреби і ми можемо виділити два спальних місця в будинку.

Адреса: Луганська обл., Біловодськ, вул. Ракетна, 7 (за Будинком культури)

Ціна: відвідування садиби + екскурсія + обід – 100-120 грн

Олександро-Калинове. Зелена садиба Світлани Сазанської

Часто зелена садиба – це звичайний сільський будинок, де колись жила велика родина, а нині мешкає лише кілька людей, тому одну-дві кімнати можна здавати в оренду. За такою схемою працює садиба Світлани Сазанської в Олександро-Калиновому Донецької області.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Хата, де жінка приймає туристів, – це дім її батьків. Вона народилася в Олександро-Калиновому, але згодом переїхала до Костянтинівки. Коли ж повернулася, то побачила, що будинок на чотири кімнати для неї завеликий. Тому вирішила відкрити двері для туристів.

 У мене можна переночувати, є три вільних кімнати, людей на п’ять-шість буде. Пропоную ще триразове харчування. Готую сама, домашня кухня. Хто приїжджає з дітьми – у нас в селі гарний дитячий майданчик. Сама тримаю домашніх тварин: індики, курчата, кури, коти, собаки. Сумно не буде. Хто хоче трудотерапію – можу запропонувати на город піти, – жартує пані Світлана.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Село Олександро-Калинове має чим зацікавити туристів. Воно розташоване поруч з регіональним ландшафтним парком Клебан-Бик. А ще щороку до Дня Незалежності тут проводять фестиваль української культури «Смолянський куліш». Минулоріч він зібрав близько 5 тисяч учасників.

Адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове

Ціна: з триразовим харчуванням – 200 грн. Ночівля без харчування – 80 грн

Ярова. Ясина дача

Дачну ділянку у селі Ярова Донецької області просто на межі з національним парком «Святі гори» родина Ірина Кашициної придбала 13 років тому. Тоді вони проживали в Донецьку і потроху розбудовували дачу. На ділянці звели два будинки та літню кухню з альтанкою.

Цікава історія пов’язана з назвою садиби. «Ясиною» її називали задовго до того, як почали здавати. Почалася історія дачі з собаки Нюри. Коли вона з’явилася у родині Кашициних, у них постала проблема літнього відпочинку. У готелі з собаками не приймали, тому вирішили підшукати дачу. На жаль, Нюра довго не прожила, а дачу вони придбали практично одночасно з тим, як у їх родини з’явилася собака Яся. Тому і почали називати будинок не інакше, як «ясина дача».

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Після початку війни дача стала їм новим домом на чотири роки. Згодом родина перебралася до Києва, але після оголошення карантину Ірина з донькою повернулися на дачу, щоб перечекати епідемію там. Згодом вирішили, що такого дачного відпочинку нині потребують не лише вони. Тому з травня цього року один з будинків на своїй ділянці почали здавати.

– Поки це у нас своєрідний експеримент, але вже можу сказати, що він доволі вдалий. Цікавість у людей є, – відзначає Ірина. – Вони приїжджають до нас, бо це окрема територія, де можна жити цілком автономно, ні з ким не спілкуватися та не боятися підхопити інфекцію. Також у містян є необхідність вивезти на природу дітей. Зараз вони обмежені у пересуванні, а у нас – свобода.Багато хто приїжджає, щоб побувати у Святогірському парку. Він раніше завжди користувався попитом у донеччан. Мабуть, у людей досі ностальгія, тому і їдуть сюди

До речі, перші наші гості були вимушені переселенці з Донецька, які зараз живуть у Києві, потім – теж донеччани, але вже з Харкова.

У будинку одночасно може гостювати одна компанія не більш як з шести дорослих. Усі зручності – в приміщенні. Є гаряча вода та швидкісний інтернет.

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Адреса: Донецька обл., смт. Ярова, вул. Незалежності, 25

Ціна: липень-серпень 550 грн на добу за оренду комплексу, інші місяці – від 400 грн

Зелена садиба в селі Богородичне

Ця зелена садиба поблизу Святогірська працює лише місяць, але її історія значно довша. Власник садиби Григорій Кичук придбав землю в цьому місці 15 років тому та довго будувався.

Садиба – на горі, над річкою, навколо – ліс. Багато сил Григорій вклав у ландшафтний дизайн і декор. На території садиби є озеро, насадження хвойних декоративних рослин, альтанки, грот, доки та пічка. Для дітей тут – тарзанки, гойдалки та пісочниця. Також Григорій зібрав колекцію предметів старовини. Серед них: праски, прядки та рубель – пристосування для прасування рушників.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Основний будинок, де прийматимуть гостей, поки в роботі. Нині відвідувачі можуть поселитися у невеликій «шевченківській» хаті. Туалет та душ – на вулиці. Але є вай-фай та кухня. Їжу можна приготувати і в традиційній печі.

Щоправда, попри таку масштабну роботу, господар не збирався приймати гостей цього року. Вмовили друзі.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

– Я не думав поки відкривати садибу. Спочатку хотів зробити все ідеально – і тільки тоді запускати проєкт. Але друзі в один голос запевняли: у мене є що подивитися, є куди піти. Тому, як тільки з’явилася можливість здавати окремий будинок, вони радили мені цим зайнятися. Знайома поширила інформацію у фейсбуці – і до нас почали приїжджати люди.

Хоча сам Святогірськ – дуже популярний і відомий серед жителів Донбасу, Григорій переконує, що може показати гостям ці місця з нового боку. Саме тому його садиба користується попитом.

– Я дуже люблю цей край, Святогірськ. Сам я родом з Волині, згодом жив у Донецьку. Але тут я обходив усе, знаю багато цікавих маршрутів. Зазвичай люди, які приїжджають до Святогірська, знають два-три маршрути, наприклад, лавра чи могила Іоана Затворника… А я знаю ще багато місць, куди можна людей зводити, що показати.

Навіть люди з Донбасу, які бували в Святогірську сотні разів, не бували там, де я можу їх провести. Є туристи, які приїжджають до нас за цей час вже вдруге та замовили будинок на місяць вперед.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Якщо садиба буде розширятися, Григорій планує організовувати тури на байдарках, прогулянки на квадроциклах. Хоче встановити зіплайн – швидкісний спуск канатом.

Адреса: Донецька обл., село Богородичне, вул. Яценко, 47

Ціна: 500 грн на добу за оренду комплексу

Зміївка, «Медове джерело»

У родині Ірини Васильєвої бджільництвом займалися поколіннями. Під час Голодомору цей промисел навіть врятував її рідним життя. У 1930-х роках прадід Ірини був головою колгоспу у Сватівському районі. Коли прийшов голод, всупереч вказівкам влади він дозволяв людям збирати колоски. За це його самого ледь не відправили в табори. Та оскільки в родині було дев’ять дітей, пожаліли і покарали втратою посади: перевели у пасічники.

– Мед є доволі специфічним продуктом, – пояснює Ірина. – Його не можна просто викачати і віддати до останньої краплі. Він все одно лишається на посуді. Ці залишки і допомогли нашій родині вижити.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Жінка займається пасікою близько двох років. Раніше бджільництвом захоплювався її чоловік. 13 років тому він почав з п’яти вуликів, а нині господарство нараховує їх 320.

 Коли вуликів стало багато, ми щоліта замість відпочинку працювали на пасіці, – пригадує господиня. – Відпочивати доводилося взимку. Так одного разу я потрапила у Буковель і серед сувенірів на місцевому ринку побачила цікавий мед: у гарній упаковці, з горішками та різними добавками. Я замислилась. У нашому Сватівському районі бджільництво століттями було одним із головних промислів, чому ж у нас ніхто не робить такий оригінальний продукт? Лише фасують по звичайних банках і продають. Тоді і вирішила – треба самим цим зайнятися.

Так родина пані Ірини створила власний бренд, під яким почали випускати як мед з добавками, так і косметику на основі продуктів бджільництва. Просувати ж свою пасіку як туристичний об’єкт почали три роки тому, коли потрапили до сюжету місцевого телебачення.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Нині тут проводять екскурсії пасікою. Окрім звичайних вуликів мають також вулик з прозорими стінами, де можна побачити, як живе бджолина сім’я. Сезонно можна взяти участь у викачуванні меду. Також туристам пропонують майстер-класи з виготовлення свічок з натуральної вощини та оформлення сувенірної продукції. Організовують туристичні маршрути і поза пасікою: екскурсії лісом чи до місцевих джерел.

На пасіці є будинок з двома спальними місцями, тому тут можна лишитися на кілька ночей. У перспективі планують організувати кемпінг.

Адреса: Луганська обл., с. Зміївка

Ціна: добова оренда будинку – 150 грн, екскурсії – 150 грн, сон у вулику – 150 грн за 30 хвилин

Кемпінг у селі Крива Лука

Сільський зелений туризм не завжди зосереджений в межах садиби. Дехто обмежується кемпінгом, але робить акцент на екскурсійній програмі. Як от вимушена переселенка з Донецька Яна Синиця, яка з 2015 року розвиває зелений туризм у селі Крива Лука.

Пані Яна – у туристичному бізнесі давно. У Донецьку володіла турфірмою «Лазурит», під брендом якої працює досі. Нині організовує тури вихідного дня та очолює проєкт «Туристична Лиманщина». Її кемпінг – на приватній ділянці поблизу Сіверського Дінця. Там може зупинитися близько 14 людей, але за потреби місця можуть додати. Відсутність домашніх зручностей сповна компенсують активною програмою.

Кемпінг у селі Крива Лука

Кемпінг у селі Крива ЛукаНадано власником

 Ми пропонуємо прокат спорядження, екскурсії, тури вихідного дня, – розповідає пані Яна. – На вихідні даємо кілька пропозицій по заходах. Наприклад, у червні була екскурсія «Спіткнутися об минуле», де ми розповідали про Крейдовий період нашого заповідника «Крейдова флора».

Також у селищі живе фотомайстер Леонід Миколайович, якого ми залучаємо до майстер-класів. 27 червня у нас потужно пройшла астровечірка на Щуровій горі. Це трохи далі від кемпінгу, але гості там лишалися. Усе це прив’язано до криволуцьких ініціатив.

Окрім цього пані Яна проводить сплави Сіверським Дінцем від Кривої Луки до Дронівки. Має розроблені пішохідні екскурсійні маршрути, фотомаршрути, дегустаційні програми. Є активності для дітей. Наприклад, майстер-клас з випічки, де роблять оберегове обрядове печиво – криволуцькі кривульки.

Сплави Сіверським Дінцем

Сплави Сіверським Дінцемwww.findglocal.com

Адреса: Донецька обл., Лиманська ОТГ, село Крива Лука; координати за посиланням

Ціна: один день у кемпінгу – 120 грн (якщо більше – можливі знижки), екскурсії – 50 грн, сплав річкою – від 260 до 320 грн

Залишити відповідь