Диджитализация туризма: Украина договорилась о сотрудничестве с Google

Источник: https://innovation.24tv.ua/ru/google-budet-sotrudnichat-ukrainoj-napravlenii-didzhitalizacii_n1450012

Диджитализация туризма: Украина договорилась о сотрудничестве с Google

Государственное агентство развития туризма Украины и компания Google подписали Меморандум о сотрудничестве. Будут работать в направлении развития туристической отрасли и диджитал-трансформации Украины.

Диджитализация туристической отрасли – одно из приоритетных направлений работы ДАРТ, поэтому кооперация с ведущими мировыми цифровыми компаниями является чрезвычайно важной. Об этом сообщили в пресс-службе ГАРТ в Facebook.

О чем меморандум?

Договор предусматривает сотрудничество сторон в следующих направлениях:

  • сотрудничество и помощь в проведении различных туристических мероприятий;
  • обмен информацией по участию в крупных украинских и международных форумах;
  • обмен опытом в области внедрения инновационных информационных технологий;
  • организация и проведение семинаров, лекций, тематических исследований для дальнейшего совершенствования в контексте туристических отношений;
  • обмен опытом по организации и реализации программ, направленных на развитие и продвижение Украины как интересной туристической локации – как въездного, так и внутреннего туризма.

Отмечают, что вопреки широкому доступу к интернету по всей территории Украины до сих пор прослеживается тенденция, что локальные туристические офисы не умеют правильно применять цифровые инструменты (в том числе и возможности Google). Поэтому необходимо организовать цифровые обучения – прежде всего для работников туристической отрасли.


Вчені розробили систему охолодження на сонячних панелях для зберігання врожаю томатів

Джерело: https://ecotown.com.ua/news/Vcheni-rozrobili-sistemu-okholodzhennya-na-sonyachnikh-panelyakh-dlya-zberigannya-vrozhayu-tomativ/

Південноафриканські вчені використовують фотоелектричну станцію для зберігання врожаю томатів у холодильних камерах. Дослідники об’єднали систему охолодження з сонячними панелями потужністю 3,5 кВт та 12 акумуляторами та випробували її протягом 28 днів, пише PV-magazine.

Дослідники з Південноафриканського університету оцінили доцільність використання системи охолодження з сонячними панелями у поєднанні з системою акумулювання для зберігання врожаю у віддалених частинах Африки на південь від Сахари.

Система підходить для роботи в особливо гарячих та сухих умовах. У вересні вчені успішно протестували систему зберігання врожаю місткістю 3,8 тонн.

Український папір із опалого листя запустили у виробництво

Джерело: https://greenpost.ua/news/ukrayinskyj-papir-iz-opalogo-lystya-zapustyly-u-vyrobnytstvo-video-foto-i20363

Житомирський картонний комбінат випустив першу промислову партію паперу, який виробили із опалого листя. Відео процеcу розмістив на особистій Facebook-сторінці автор технології Валентин Фречка.

Валентин Фречка створив технологію виробництва паперу з падолисту ще школярем. Нею зацікавилися на Житомирському картонному комбінаті, доробили та запустили в промислове виробництво.

“Як результат ми отримали 1,5 тонни паперу із щільністю 90 та 100 г\м2, товщиною 0,2 мм., та значенням опору продавлювання 285 кПа”, – написав засновник технології.

Фречка додав. що у найближчому майбутньому готується до конвертингу виготовленої партії паперу у паперові пакети, проби паперового посуду та картону та сподівається на позитивні результати. 

В Арктике испаряются залежи метана: это может в разы ускорить потепление – ученые

Источник: https://news.liga.net/world/news/v-arktike-isparyayutsya-zaleji-metana-eto-mojet-v-razy-uskorit-poteplenie-uchenye

В Арктике испаряются залежи метана: это может в разы ускорить потепление – ученые - Фото
Ледокол в Северном Ледовитом океане (фото – ЕРА)

Есть опасения, что наступил новый переломный момент, который может увеличить скорость глобального потепления, пишет The Guardian

Высокие уровни насыщенного парникового газа были обнаружены на глубине в 350 метров в море Лаптевых – в одном из мест ученые обнаружили концентрации метана до 1600 наномолей на литр, что в 400 раз выше нормы.

Сообщается, что большинство пузырьков газа в настоящее время растворяются в воде, но уровень метана на поверхности в четыре-восемь раз выше, чем обычно, и он выходит в атмосферу.

Ученые, которые принимали участие в экспедиции по изучению шельфа океана подчеркнули, что выводы о масштабах эко-бедствия пока предварительные. Однако шведский ученый Орджан Густафссон отметил, что система залежей газа на восточно-сибирском склоне была нарушена, и процесс его выделения будет продолжаться.

Обнаружение потенциально дестабилизированного замороженного метана, пишет The Guardian, вызывает опасения, что наступил новый переломный момент, который может увеличить скорость глобального потепления.

СПРАВКА. По информации The Guardian, под вечной арктической подводной мерзлотой находятся 1,400 гигатонн углеродов в подводных гидратах (замороженный метан и другие газы). Выброс метана способен быстро дестабилизировать климат, потому что этот углеводород является мощным парниковым газом с эффектом потепления в 80 раз сильнее, чем все выделения углекислого газа за 20 лет. Геологическая служба США ранее называла дестабилизацию арктических залежей метана и других газов одним из четырех наиболее серьезных сценариев резкого изменения климата, пишет издание.

У Сіднеї збудували Дім-Джунглі з рибною фермою та городом на даху

Джерело: https://hmarochos.kiev.ua/2020/09/13/u-sidneyi-zbuduvaly-dim-dzhungli-z-rybnoyu-fermoyu-ta-gorodom-na-dahu-foto/

Фото: Murray Fredericks

Архітектурна майстерня CplusC спроєктувала у Сіднеї, Австралія, будинок із городом на даху та аквапонічною системою, яка включає маленьку рибну ферму, повідомляє Dezeen.

The Jungle House (Дім-Джунглі) – це будинок директора майстерні та його родини. Старий аварійний дім, що стояв на його місці, довелося знести і збудувати новий, який мав би бути подібний у плані та масштабі, згідно з проєктом реновації.

Нову споруду зробили з використаних матеріалів. На бічному фасаді встановили сонячні панелі.

Вікна, які розміщено там само, де були вікна старого будинку, обрамили штучно кородованою сталлю. Віконні отвори на нових місцях позначено рамами з металу з білим глянцевим напиленням.

Система на даху збирає дощову воду для невеликого вузького басейну з окунями. Рибний ставок розміщено між стінами подвійного фасаду. Насичена азотом вода з рибного ставка зволожує та удобрює городину. Залишки води потрапляють у резервуар під землею, фільтрується та знов потрапляють до рибного басейну.

Рослини також ростуть у вазонах, вмонтованих у проміжку між зовнішніми стінами фасаду. Вони одночасно прикрашають екстер’єр та інтер’єр будинку.

Передбачалося, що мешканці будинку зможуть їсти рибу, фрукти й овочі, які самі вирощують. Та, на жаль, аквапонічна система вже встигла постраждати від сильних пожеж в Австралії. Шар попелу вкрив басейн із рибою, і всі окуні померли. Нову рибу зможуть запустити до резервувару лише наступної весни.

Замість паркану – зелена решітка, вздовж якої висадили ліани маракуї. Коли маракуя виросте, сусіди і перехожі зможуть зривати фрукти.

На нижньому поверсі є гараж, де родина зберігає свій автомобіль – звісно, електричний.

Унікальні Базальтові стовпи на Рівненщині: диво, яке створила природа

Базальтові стовпи на Рівненщині: диво, яке створила природа

Джерело: travel.24tv.ua

Цією пам’яткою природа довела свою неперевершеність майстра-архітектора. Вона запропонувала нам унікальну споруду із базальтових стовпів-багатогранників, що вишикувані стрункими рядами й вражають своєю монументальністю та стрункістю геометричних фігур.

Побачити природне диво можна в селі Базальтове Костопільського району, де вже понад сто років видобувають базальт, яким вимощено площі європейських столиць. Це місце ще називають Яновою долиною. Його створила природа, а люди лише доповнили образ. Цим стовпам майже 700 мільйонів років. Науковці стверджують, що такого феномену більше ніде немає у світі. Висота базальтових стовпів сягає від 60 сантиметрів до 30 метрів. Після завершення робіт з видобутку каменю деякі стовпи просто залишили як згадку про неперевершені творіння природи.


Базальтові стовпи / travels-ukraine.com

Крім базальту, в заказнику часто зустрічаються різні мінерали та самоцвіти. Тут знаходили адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородну, пірит, хлорит, халцедон тощо.

Нещодавно в Яновій долині знімали історичну драму “Поводир” режисера Олеся Саніна, а також кліп Руслани на пісню “Я люблю”.



Зона відчуження – потужний туристичний магніт, – заступник Голови ДАЗВ

У рамках проекту «Мандруй Україною» для туроператорів та преси було проведено промо-тур до зони відчуження. Учасники ознайомилися із новими туристичними маршрутами та змогли побачити і почути інформацію, чому зона відчуження – це потужний туристичний магніт не тільки Київського регіону, а й усієї України.

«Туристичний напрямок і безпека туристичних маршрутів – це важлива частина проекту «Магніти України: Чорнобиль», який реалізується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства інформаційної політики та культури, Державного агентства розвитку туризму України та Київської обласної державної адміністрації», – наголосив заступник Голови ДАЗВ Максим Шевчук.

За його словами, зона відчуження – це унікальне місце, де поєднано минуле, сьогодення та майбутнє. Де є міста, які вже не придатні для проживання, і великий Заповідник з дикою мальовничою природою, а також унікальні технологічні обʼєкти. Відкриття нових локації та маршрутів підвищує туристичну привабливість.

Уже розроблено та затверджено маршрути на велосипедах, каяках та всюдиходах. Чорнобиль – це місце не тільки минулого. Це територія змін і місце, де можна переосмислити погляди на життя.

«Чорнобильська зона є одним із найпопулярніших напрямків серед вітчизняних та іноземних туристів в Україні. Чорнобиль  це унікальне місце на планеті, де природа відроджується після світової техногенної катастрофи і наше завдання, щоб про це знали і не забували не тільки за межами області, а й за межами України», – зазначив перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Олександр Скляров.

Захід було організовано з ініціативи Київської обласної державної адміністрації, за підтримки Державного агентства України з управління зоною відчуження, в рамках меморандуму про співробітництво з ГО «Асоціація Чорнобильських туроператорів».

Безпечні веломаршрути: де покататися в епоху карантину

Джерело: https://travel.24tv.ua/bezpechni-velomarshruti-ukrayini-shemi-de-katatisya-novini-dnya_n1420358

COVID-19 має неабиякий вплив на кожного. Тепер українці непокояться за своє життя більше ніж колись, зараз вони обирають той відпочинок, який не завдасть шкоди здоров’ю. І одним з таких є велотуризм. Це найкращий спосіб відірватися від рутини та влаштувати собі активну, а головне безпечну мандрівку.

Travel24 підготував для вас безпечні веломаршрути Україною, якими варто скористатися в епоху карантину.

Рівне – м. Клевань (Тунель кохання) – с. Олика – с. Базальтове (Базальтові стовпи) – Рівне

Вам необхідно дістатися Рівного машиною, а вже звідти розпочинати маршрут. Першим пунктом призначення є містечко Клевань, де розташований знаменитий “Тунель кохання”, замок та костьол.


Тунель кохання / igotoworld.com

Далі заїдьте до сусіднього села Олика, яке тривалий час було резиденцією магнатів Радзивіллів. Тут добре зберігся замок, а також прекрасний бароковий костел початку XVII століття.


Костел початку XVII століття в Олиці / zik.ua

І кінцевою точкою маршруту – є село Базальтове на північ від Рівного, де розташований кар’єр з чудовою водою, а також геологічний заказник “Базальтові стовпи”. Після ночівлі в цих місцях повертайтесь до Рівного.


Геологічний заказник “Базальтові стовпи” / tsn.ua

Вилкове

Довжина: 87 кілометрів
Тривалість: 1 день

Ізмаїл – Вилкове

Це місто Одеської області отримало статус “Української Венеції” завдяки численним каналам замість вулиць та човнам замість звичних авто. Але насправді це місце настільки самобутнє та автентичне, що вже починає відвойовувати свою справжню назву в пам’яті людей. Це чудове місце для велопрогулянок вздовж Дунаю та кордону з Румунією.


Вилкове в Одеській області / tsn.ua

Буцький каньйон

Довжина: 65 кілометрів
Тривалість: 2 дні

Жашків – Буцький каньйон – Жашків

Вам потрібно добратися машиною до Жашкова, а звідти рушати велосипедом. Початок подорожі – у Жашкові, звідти – до Буцького каньйону і назад. Дистанція – близько 30 кілометрів в один кінець, аби поїхати туди й переночувати на каньйоні, а потім повернутися назад.


Буцький каньйон / myukraine.org.ua

Трахтемирівський півострів

Довжина: 65 кілометрів
Тривалість: 2 дні

1 день: Бучак – Іваньків – Григорівка – Рожена Криниця – Бучак
2 день: Бучак – Григорівка – Трехтемирів – Букрин – Бучак

Це куточок дикої природи неподалік столиці у Черкаській області, який вважається місцем сили та козацької слави. Трахтемирів порізаний балками та ярами, дрімучими лісами, а відсутність людей перетворила місцеві дороги на звірині стежки. Майже гірські ландшафти та віддаленість роблять цей маршрут доступним для впевнених та досвідчених велосипедистів. По дорозі вам варто завітати на Маківщину, Рожену криницю, озеро Бучак та будинок Скіфа. Для ночівлі – чудовим варіантом буде розкласти намет на березі Бучака, а вже вранці вирушати далі.


Трахтемирівський півострів / kanos.com.ua


Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію

Джерело: https://mind.ua/publications/20215951-priroda-velikogo-biznesu-yak-uspishni-kompaniyi-zahishchayut-klimat-ta-ekologiyu

19 вересня у світі відзначається World Cleanup Day, або Всесвітній день прибирання. Цього дня мільйони активістів у різних країнах виходять на боротьбу зі сміттям – наводять лад у громадських місцях, парках, лісах, на берегах річок тощо. Долучилася до цього руху й Україна. А Mind з такої нагоди запускає новий проєкт під назвою «Великий бізнес – велика відповідальність». У його рамках ми публікуватимемо матеріали про те, як українські компанії підвищують свою соціальну відповідальність, які екорішення впроваджують і як це допомагає подолати екологічні проблеми країни.

Пандемія COVID-19 змушує українських громадян і корпорації інакше поглянути на те, що вважалося властивим швидше розвиненим країнам, які вже досягли вищого рівня добробуту. А саме – більш відповідально ставитися до навколишнього середовища. Відходить у минуле суто споживацький підхід на рівні боротьби за виживання, коли йде гонитва за доступом до ресурсів. На його місце приходить усвідомленість у споживанні, бажання зменшити шкоду, що завдана природі, і готовність вкладати чималі кошти в «зелені» ініціативи. Цьому сприяє і стратегічний орієнтир на поглиблення інтеграції з Євросоюзом, що відіграє важливу роль в українських реформах.

Розглянемо основні виклики, стимули та можливості, що відкриваються у зв’язку з цим перед українським бізнесом.

Що змінилося?

Попри запевняння прихильників традиційного укладу і затятих супротивників змін, вже очевидно, що бізнесу в звичайному розумінні більше не існуватиме. Радикальні зрушення диктує політичний порядок денний, що його просувають світові лідери. Він же закладає нові принципи для трансформації системних процесів корпоративного управління, організації виробництва та діяльності на ринках капіталу.

Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію

Фото: pixabay

В основі цих революційних змін – прагнення політиків і компаній розв’язати кліматичні проблеми, що не відають кордонів. Адже стихійні лиха, спровоковані зміною клімату, здатні в будь-який момент знецінити проєкти, зруйнувати будь-які плани і призвести до незворотних наслідків.

Щоб узяти під контроль кліматичні ризики, в Брюсселі визначили досить амбітні цілі. Цій темі присвятила своє щорічне послання до Європарламенту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. План виходу з кризи, озвучений нею 16 вересня, пропонує заходи для стійкого відновлення економіки, які змінюють базові основи розвитку.

Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію

Фото: pixabay

Головне в ньому те, що істотно збільшено цільовий показник скорочення викидів парникових газів до 2030 року – з 40% до 55%. І це тільки допустимий мінімум. Лише при такому розкладі, вважає Урсула фон дер Ляйен, ЄС зможе досягти кліматичної нейтральності до 2050 року й виконати зобов’язання з Паризької кліматичної угоди.

До літа 2021 року ЄК планує переглянути кліматичне та енергетичне законодавство ЄС, щоб воно «було придатним 55 років». У ньому будуть конкретизовані адміністративні правила, які посприяють вирішенню поставлених завдань. Планується розвивати торгівлю викидами СО2 і поновлювані джерела енергії, підвищувати енергоефективність, реформувати оподаткування операцій, пов’язаних із виробництвом, торгівлею та використанням енергоресурсів.

«Місія європейського «зеленого» курсу не обмежується скороченням викидів. Ми говоримо про системну модернізацію економіки, суспільства  та промисловості. Йдеться про створення стійкішого світу, в якому жити не лише нам, а й наступним поколінням… Для цього необхідно змінити наше ставлення до природи і те, як ми будуємо навколишній світ», – сказала Урсула фон дер Ляйен, презентуючи в Європарламенті антикризовий план відновлення ЄС, що отримав назву #NextGenerationEU.

Перед Україною у зв’язку із цим теж відкриваються нові обрії.

Вуглецеве регулювання

Очікується, що наприкінці 2021 – на початку 2022 року Євросоюз введе прикордонний податок на імпорт товарів із високим вуглецевим слідом. Це дозволить позбавити зарубіжних постачальників можливої переваги перед європейськими, якщо вони захочуть скоротити витрати й заощаджуватимуть на інвестиціях у модернізацію виробництва. Така податкова практика покликана стимулювати інші країни фінансувати проєкти, які не справляють згубного впливу на клімат і екологію.

Їхня реалізація принесе подвійну вигоду: по-перше, скоротиться негативний вплив промисловості на навколишнє середовище, а по-друге, технології окупляться тим, що при постачанні товарів до ЄС виробники будуть позбавлені зобов’язань зі сплати додаткових податків.

Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію

Фото: pixabay

Механізм регулювання вуглецевих кордонів допоможе гарантувати, що інші наслідуватимуть приклад Європи. Подібна перспектива вже зараз змушує український уряд і бізнес зайнятися організацією національної системи торгівлі викидами. Така система створить умови для їхнього зниження через модернізацію виробництва, підвищення енергоефективності та реалізацію проєктів із поглинання парникових газів.

Без таких заходів найбільші витрати від нового податку ЄС ризикують зазнати енергетичні та нафтогазові компанії, металурги та гірничодобувні підприємства, аграрії, виробники мінеральних добрив, целюлозно-паперової продукції та скла, які торгують з Європою.

Капітальні зрушення

Одна з цілей європейської політики – зміцнення лідерства ЄС у галузі фінансування безпечних для клімату інвестиційних проєктів і емісії стійких облігацій (green bonds). Ринок цих цінних паперів 2019 року перевищив чверть трильйона доларів. За оцінкою Climate Bonds – найбільшої міжнародної організації, яка працює в цьому сегменті, його обсяг склав $255 млрд. І це новий абсолютний рекорд: приріст до 2018 року обігнав очікування аналітиків майже на 50%.

У щорічному посланні до євродепутатів Урсула фон дер Ляйен підтвердила наміри продовжувати розроблення надійних стандартів щодо випуску «зелених» бондів на рівні європейських інститутів. Це необхідно для підвищення довіри інвесторів, які мають бути впевненими, що їхній капітал йде на фінансування стійких проектів.

Голова Єврокомісії оголосила, що 30% бюджету програми #NextGenerationEU в розмірі 750 млрд євро буде залучено за рахунок «зелених» облігацій. Близько третини цих коштів отримають водневі проєкти, екологічно безпечне будівництво та розвиток мережі зарядних станцій для електромобілів (загалом – 1 млн точок).

Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію

Фото: pixabay

Оскільки дебати про клімат стають спекотнішими, то фінансовий ринок України також прагне адаптуватися до нових умов. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку минулого місяця домовилася з International Fininace Company – підрозділом Світового банку, координувати зусилля для створення ринку «зелених» бондів в Україні.

Центр реабілітації диких тварин на Прикарпатті випустив на природу 223 тварини

За час функціонування Центру реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку вирощено, вилікувано, реабілітовано і випущено в дику природу 223 тварини 43 видів.

Про це інформують на сторінці Галицького національного природного парку.

10 з них (7 видів) занесені до Червоної книги України.

Найбільше підготовлено і випущено на волю білих лелек – 65.

Також випущено: боривітрів звичайних – 49 особин; канюків звичайних – 13; серпокрильців чорних – 11; лисиць – 10; сов вухатих – 7; крижнів та вивірок звичайних – по 5; їжаків, лебедів-шипунів і болотяних черепах – по 4; зайців сірих та чорних лелек – по 3; яструбів великих та малих, лунів очеретяних, сичів хатніх, круків, граків, гагар чорношиїх, котів лісових, куниць кам’яних – по 2.

А також, канюка степового, сову довгохвосту, сипуху, пугача, дятла середнього, дрозда співочого, дрімлюгу, бугайчика, садову горлицю, квака, сойку, чикотня, щиглика, повзика, мартина звичайного, лиску, гагару червоношию, тхора темного, борсука звичайного та вовка.

Процеси випуску задокументовані відповідними протоколами, фото- та відеоматеріалами. Значну частину тварин утримують пожиттєво через каліцтво, або високий ризик смертності після випуску у дику природу.