ІННОВАЦІЙНА ПРОГРАМА «МОЛОДЬ ТА ЗМІНА КЛІМАТУ»

Програма малих грантів ПРООН/ГЕФ в Україні продовжує активно працюватинад соціальною інклюзією, а саме над розширенням прав і можливостей жінок, молоді та людей з обмеженими можливостями, що враховується і відображається в ініціативах ПМГ на місцевому рівні.

ПМГ надає пріоритетність молоді як одній з уразливих груп у контексті  довкілля та розвитку. ПМГ спільно з іншими партнерами, впроваджує більш широку ініціативу, спрямовану на підтримку місцевих, національних та глобальних молодіжних кліматичних проектів.  Ця інноваційна програма пропонує вирішувати ці проблеми шляхом надання можливості та залученню молоді у громадах до впровадження кліматичних проектів. 

До уваги громад, організацій громадянського суспільства та партнерів мережі ГЕФ ПМГ, які подавали на розгляд проектні концепції щодо соціальної інклюзії, залучення молоді, та місцевих молодіжних ініціатив громад у 2018 – 2019 роках:

Програма малих грантів Глобального екологічного фонду (ГЕФ ПМГ для України) запрошує до подачі проектних пропозицій. Детальніше за посиланням: http://sgpinfo.org.ua/info/konkurs-innovaciyna-programa-molod-ta-zmina-klimatuКінцевий термін подання проектних пропозицій – 20/05/2020

День Землі: 12 фільмів про екологію та природу

Джерело https://ua.112.ua/mnenie/den-zemli-12-filmiv-pro-ekolohiiu-ta-pryrodu-dlia-malenkykh-i-doroslykh-533768.html

День Землі: 12 фільмів про екологію та природу для маленьких і дорослихПостери фільмів “Аватар”, “Волл-І” і “Гірська жінка: на війні”112.ua

Тема захисту навколишнього середовища – одна з найважливіших і найворушливіших, а розповісти про неї можна як реалістично, так і з великою фантазією

Ось уже півстоліття світ відзначає 22 квітня День Землі. Придумали його в США і розпочався він з одноразової акції на захист навколишнього середовища. А потім став повторюватися щороку, охопив увесь світ і залучив мільйони людей, яким небайдужа доля нашої планети. І нехай Ілон Маск зараз винаходить спосіб втекти із забрудненої рідної планети хоча б на відносно близький Марс, вчені космологи дуже сумніваються в тому, що нам коли-небудь взагалі вдасться переселитися на іншу планету. Тому вони закликають людство піклуватися про свою колиску. Як і автори цих 12 фільмів і мультфільмів.

Аватар

Про один із найуспішніших фільмів в історії говорять, як про видатний блокбастер і прорив у сфері технологій кіно, дещо відсуваючи на другий план його основну ідею. А тим часом творець “Аватара” Джемс Кемерон відомий не тільки як кінематографіст-візіонер, але і як екологічний активіст. У своїй історії про пригоди офіцера Джейка Саллі серед представників племені на’ві на планеті Пандора, Кемерон розмірковує про гармонійне співіснування планети та її мешканців, природи та культури, стихії та технологій. До речі, мотивацією для Джейка Саллі встати на сторону на’ві виявився той факт, що свою рідну Землю люди встигли знищити власною жадібністю.

Кадр з фільму “Аватар”Фото з відкритих джерел

Волл-І

Початок мультфільму про робота-прибиральника вельми апокаліптичний – заваливши Землю неперероблюваним пластиковим сміттям, люди ось уже багато років, як покинули рідну планету і відлетіли в космос чекати кращих часів. Серед гір відходів снує лише механічний малюк Волл-І, який за роки роботи розвинувся настільки, що обзавівся цілком людськими почуттями. Він піклується про свого друга таргана і про маленький паросток, який знайшов на смітнику. Саме здатність Волл-І любити зрештою призводить людей та інших роботів назад на Землю і спонукає їх взяти на себе відповідальність за рідну планету.

Кадр з фільму “Волл-І”Фото з відкритих джерел

Гірська жінка: на війні

Ісландія і донині залишається країною, яка одночасно входить у списки найбільш розвинених і найбільш чистих. Саме тут відбувається дія українсько-французько-ісландського фільму, що отримав два призи Каннського кінофестивалю. Його головна героїня на ім’я Халла в робочий час диригує хором, а всі вільні години віддає відчайдушній боротьбі за екологію. Її головний ворог – алюмінієвий завод, якому їй раз за разом вдається відключити електрику. Але одного дня плани жінки порушує звістка, що в Україні схвалили її заявку на удочеріння дівчинки.

Кадр з фільму “Гірська жінка: на війні”Фото з відкритих джерел

Сталкер

По суті, шедевр Андрія Тарковського за повістю братів Стругацьких “Пікнік на узбіччі” є філософською притчею про силу людської віри. Але місцем дії тут є загадкова Зона, куди пару десятиліть тому влучив метеорит і перетворив її на небезпечну територію, непридатну для життя, але повну таємничих аномалій. Одна з них, що отримала назву Кімната, вміє виконувати бажання – найзаповітніші, найщиріші і найбільш вистраждані. Саме туди головний герой фільму веде своїх підопічних – Письменника і Професора. Перший шукає у Зоні натхнення, другий хоче знищити Кімнату, яка, на його думку, загрожує всьому людству. Пізніше Зону зі “Сталкера” стали порівнювати з Чорнобильською зоною відчуження. Одних вона надихає на створення таких творів, як серіал “Чорнобиль”, а інші навіщось палять в ній траву, знищуючи все живе.

Кадр з фільму “Сталкер”Фото з відкритих джерел

Водний світ

Фантастичний бойовик з Кевіном Костнером розгортається на Землі, де глобальне потепління призвело до повного танення льодовиків і повсюдного затоплення суші. Залишкам людства доводиться виживати, пересуваючись поверхнею гігантського океану на різних плавучих засобах, і ціною величезних зусиль добуваючи хоч які-небудь грунт і прісну воду. Але ходить легенда, що десь ще залишився маленький шматочок суші. Карта з його координатами у вигляді татуювання знаходиться на спині у дівчинки на ім’я Енола. І за неї розгортається справжня битва.

Кадр з фільму “Водний світ”Фото з відкритих джерел

Післязавтра

Інший сценарій зміни клімату майже десятиліття потому запропонував фільм-катастрофа “Післязавтра”. Тут танення льодовиків на полюсах загрожує не покрити Землю теплим океаном, а навпаки – занурити її в новий льодовиковий період. Куди більш холодний, ніж усі попередні. Спроби кліматолога Джека Хола попередити уряд США про прийдешню катастрофу терплять крах. Рівно до того моменту, поки планету не починають стрясати руйнівні погодні катаклізми. І у досить теплий Нью-Йорк приходить такий лютий мороз, при якому стає неможливою евакуація тих, хто вижив.

Кадр з фільму “Післязавтра”Фото з відкритих джерел

Снігобур

У сніговому полоні опинилися і герої фільму південнокорейця Пона Чжун Хо за однойменним французьким графічним романом. Цього разу до катастрофи призводить спроба вчених зупинити глобальне потепління. Процес виходить з-під контролю, і Земля опиняється під товстим шаром снігу. Притулком для тих, хто вижив, стає гігантський потяг, що мчить по кільцевій колії навколо Землі. На жаль, навіть в таких умовах залишки людства виявляються роз’єднані і діляться на класи – багаті в голові поїзда, бідні в хвості. До всіх неприємностей, як зазвичай і буває в епоху глобальних катастроф, додається бунт спраглих до справедливості бідняків.

Кадр з фільму “Снігобур”Фото з відкритих джерел

Ерін Брокович

Фільм про грубу та імпульсивну, але безстрашну і цілеспрямовану помічницю адвоката, яка знайшла докази того, що величезна корпорація забруднює місцеву водойму токсичними стоками, і засудила її, приніс Джулії Робертс “Оскар”. В реальності історія була не настільки драматичною і не зовсім однозначною. Втім, реальна Ерін Брокович таки зуміла попити крові із промисловців, зіпсували воду, і вибити з них велику компенсацію для жителів навколишніх будинків. З її історії вийшов фільм про те, що права на життя у чистому довкіллі часом можна домогтися через суд. Якщо, звичайно, дозволяє судова система.

Кадр з фільму “Ерін Брокович”Фото з відкритих джерел

Принцеса Мононоке

Екологія – одна з ключових тем не тільки для Джеймса Кемерона. На іншій стороні Землі у своїх анімаційних казках її постійно піднімав японський режисер Хаяо Міядзакі. Найбільш виразним висловом на цю тему є картина про протистояння людей із Залізного міста і тварин з лісу на чолі з його Духом. Причому мораль у “Принцесі Мононоке” захована досить делікатно – за видовищними сценами і захоплюючим фантазійним сюжетом в очі не кидається історія про те, як прокляту людину може зцілити тільки природа, і про те, що двом таким різним світам реально співіснувати у мирі та любові. Тим не менш, аніме впевнено наштовхує на ці думки.

Кадр з фільму “Принцеса Мононоке”Фото з відкритих джерел

Сілквуд

Картина з Меріл Стріп, Куртом Расселом і Шер піднімала питання ядерної безпеки ще за кілька років до Чорнобильської катастрофи. Втім, у США тоді вже був гіркий досвід бомбардування Хіросіми і Нагасакі, а також історія з аварією на АЕС Три-Майл-Айленд. Так що з проблемою в Голлівуді були знайомі. За сюжетом, головна героїня, яка працює на заводі з переробки плутонію, виявляє, що його керівництво взагалі не переймається безпекою персоналу і підробляє дані у звітах. Вона починає ледь не самотужки збирати докази їхніх злочинів, щоби представити їх керівництву профспілки.

Кадр з фільму “Сілквуд”Фото з відкритих джерел

Горили в тумані

Дайан Фоссі була американською вченою, яка кинула комфортне життя, щоби присвятити себе дослідженню зникаючих видів тварин, зокрема горил, і боротьбі з браконьєрами. Причому вона займалася цим переважно на самоті, за що отримала від жителів Руанди, де вела свою основну роботу, особливе ім’я – Нуармачабеле, “жінка, яка живе одна в горах”. Її дослідженням, відкриттям, коханню до фотографа журналу National Geographic і трагічній загибелі й присвячена пронизлива драма із Сігурні Вівер у головній ролі.

Кадр з фільму “Горили в тумані”Фото з відкритих джерел

Лоракс

Мультфільм є екранізацією однєї з книжок обожнюваного в Америці дитячого письменника доктора Сьюза. Події картини відбуваються у недалекому майбутньому, коли на Землі не залишилося жодного справжнього дерева – лише пластикові. Вони вміють давати світло, грають музику. Але жодне з них не справжнє. Одного разу підліток на ім’я Тед на прохання своєї коханої вирушає на пошуки живого дерева і знайомиться із винахідником-відлюдником Одноразником, який винен у зникненні дерев. Через нього тепер чисте повітря доводиться купувати, а лісовий дух Лоракс відлетів разом з усіма звірами. Тед і Однорзаник вирішують виростити з останньої насінини дерево і повернути все на свої місця.

Экологичный серфинг в интернете с Ecosia

Источник medium.com/@bonbuvi

Ecosia — поисковая система, которая использует в своей работе принципы экологичности.

Темой экологии, сохранности природных ресурсов и осознанного образа жизни я обеспокоена давно. Постоянно нахожусь в поиске лайфхаков и способов уменьшить свое пагубное влияние на природу. Одной из удачных находок стала Ecosia.

Ecosia — метапоисковая система, которая выращивает деревья. Компания создана в 2009 году в Германии. Основатель — Кристиан Кролл (Christian Kroll).

Метапоисковая система не имеет своего поискового индекса и базы данных, а перемешивает результаты поиска из других систем.

Так выглядит Ecosia.

Как это работает?

Когда вы пользуетесь поиском Ecosia, компания получает доход от рекламных объявлений. 80% прибыли направлено на восстановление лесов и зеленых насаждений. Рекламу поставляет Bing (Microsoft) и Yahoo.

Ecosia стремится к экологичности во всём. Например, закупает электроэнергию для серверов из возобновляемых источников. Цель компании — посадить миллиард деревьев к 2020 году. На момент написания статьи в статистике Ecosia значится более 34 миллионов посаженных деревьев.

Как пользоваться?

Ecosia — такая же поисковая система, как Google. Пользоваться ею можно:

  1. через браузер. Просто зайдите на сайт https://www.ecosia.org/
  2. с помощью расширения для Chrome
  3. с помощью мобильного приложения Ecosia в Play Market, в App Store.

В мобильном приложении видно, сколько деревьев вы уже посадили, пользуясь поиском Ecosia.

Я посадила 56 деревьев.

Недостатки

Основной недостаток, который я заметила — результаты поиска не всегда удовлетворительные. Тот же Google находит информацию точнее, поэтому использую их параллельно. Сначала ищу в Ecosia, если не помогает — открываю Google.

Критика

  1. Некоторые говорят о том, что закупка энергии из возобновляемых источников нивелируется тем, что поисковые вендоры не раскрывают свои энергетические балансы. Получается, что если Ecosia использует энергию правильно, а компании, с которыми она сотрудничает, не относятся к этому нюансу столь же внимательно, то КПД усилий низкий или отрицательный.
  2. Google на раннем этапе развития проекта сотрудничать c Ecosia отказались. Причиной отказа якобы стало большое количество пользователей, которые стремятся «накликать» рекламу. Однако это не подтвержденная информация, так как дополнительные проверки Google не проводила.
  3. Критики не всегда довольны тем, что компания отчисляет только 80% прибыли на посадку деревьев. Тем не менее, у компании есть ежемесячные финансовые отчеты, которые позволяют увидеть движение средств и все расходы.
  4. Были также вопросы к тому, действительно ли Ecosia высаживает деревья и где это происходит. На сайте компании есть фотографии из разных стран, которые иллюстрируют деятельность компании.

Вывод

Ecosia может стать плюсиком в карму тем, кто стремится к осознанности, экологическим активистам и людям, которые заботятся о природе. У поисковой системы есть недостатки, которые компания может исправить, если продолжит развиваться. Если же вы не доверяете Ecosia или считаете модель работы сомнительной — можно продолжать пользоваться обычным поиском. Но уже со знанием о наличии альтернатив.

Конкурс цінових пропозицій на закупівлю послуг тренера з проведення тренінгів

Громадська організація «ВОДОЙМА» оголошує конкурс на закупівлю послуг тренера з проведення тренінгів в рамках проєкту «Школа жіночого лідерства для активізації створення сільських органів самоорганізації населення», проєкт реалізується в межах програми ООН з відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Для отримання опису позицій до закупівлі послуг / технічне завдання для робіт та послуг звертатись на електронну адресу: vodouma@gmail.com

У конкурсі цінових пропозицій можуть узяти участь зареєстровані відповідно до чинного законодавства України підприємці, товариства, організації та ін. Запрошуємо до участі та просимо надсилати повідомлення на електронну адресу: vodouma@gmail.com до 23.04.2020 року.

На околицях Берліна вирощують плантації енергетичної тополі для опалення

Джерело: https://ecotown.com.ua/news/Na-okolitsyakh-Berlina-viroshchuyut-plantatsii-energetichnoi-topoli-dlya-opalennya/
У Штансдорфі(Бранденбург, Німеччина) зібрали перший урожай енергетичної тополі для берлінської біо-теплоелектростанції у районі Меркішес-Фіртель.

Плантація площею п’ять гектарів закладена п’ять років тому забезпечила близько 200 тонн деревної тріски, передає solarserver

На полях Бранденбурга росте енергетична тополя та верба для теплопостачання столиці. Лише урожаю зібраного у Стансдорфі вистачає, щоб забезпечити «зеленим» теплом близько 50 домогосподарств протягом року.

Сезон збору врожаю на енергетичних плантаціях завершує Energy Crops GmbH, дочірня компанія Vattenfall Heat Berlin. В цілому, компанія працює на близько 2000 гектарах. У цьому році було зібрано енергетичної деревини на чверті площ.

“Енергетичні «ліси», де переважно ростуть тополі, добре розвиваються і приносять очікувані врожаї, – говорить виконавчий директор Energy Crops Ян Грундман. – Фермери використовують непридатні для вирощування сільськогосподарських культур землі для енергетичної деревини, а ми отримуємо ефективний і надзвичайно стійкий біоенергетичний носій“.

На плантаціях з швидкозростаючими видами дерев можна збирати врожай кожні три-п’ять років протягом 20 років. При цьому на таких сільськогосподарських угіддях зберігаються грунти, збільшується біорізноманіття, тому що використання добрив і засобів захисту рослин надзвичайно низьке. Таким чином, перед фермерами відкривається нова сфера бізнесу, яка пропонує економічно і екологічно значимий варіант, особливо для полів з низькою врожайністю.

У 2015 році у Штансдорфі висадили 50.000 саджанців енергетичної тополі.

Южная Корея дала отпор микропыли

Источник: https://novostivl.ru/post/80277/
/ЕНВ/ По данным, полученным во вторник, после того, как Южная Корея сократила деятельность промышленных станций, выбросы мелкой пыли в РК снизились на 40% в годовом исчислении.

Выбросы мелкой пыли от местных угольных заводов достигли 3212 тонн за период с декабря по февраль, по сравнению с 5320 тоннами за тот же период годом ранее, согласно данным Министерства торговли, промышленности и энергетики.

Южная Корея ограничивает деятельность местных угольных электростанций до 80% своей мощности в соответствии с усилиями страны по сокращению выбросов мелкой пыли.

Общие выбросы мелкой пыли снизились на 45% в 2019 году до 17 072 тонн по сравнению с 30 768 тоннами в 2016 году.

Мелкие частицы пыли представляют серьезную опасность для здоровья, так как они легче проникают глубже в легкие, в то время как ультратонкие частицы могут всасываться непосредственно в кровоток.

Министерство добавило, что Южная Корея в течение всего периода поддерживала стабильное энергоснабжение, несмотря на правила, касающиеся угольных электростанций.

Увага! Конкурс цінових пропозицій на закупівлю оргтехніки

Громадська організація «ВОДОЙМА» оголошує конкурс на закупівлю оргтехніки в рамках проєкту «Школа жіночого лідерства для активізації створення сільських органів самоорганізації населення», що фінансується урядами Данії, Швеції та Швейцарії.

Для отримання опису позицій до закупівлі товарів / технічне завдання для робіт та послуг звертатись на електронну адресу: vodouma@gmail.com

У конкурсі цінових пропозицій можуть узяти участь зареєстровані відповідно до чинного законодавства України підприємці, товариства, організації та ін. Запрошуємо до участі та просимо надсилати повідомлення на електронну адресу: vodouma@gmail.com до 20.03.2020року.

Боротьба Маріуполя за чисте повітря: коли місто сталеварів ним задихає?

Джерело: https://www.dw.com/uk/боротьба-маріуполя-за-чисте-повітря-коли-місто-сталеварів-ним-задихає/a-52701934

Про те, що Маріуполь – місто металургів, нагадує велетенська статуя сталевара на в’їзді в нього, а також пара і дим із труб двох металургійних гігантів: комбінату імені Ілліча та “Азовсталі”. Обидва входять у групу “Метінвест” олігархів Ріната Ахметова і Вадима Новинського, а також – у десятку найбільших забруднювачів атмосфери в Україні. Меткомбінат імені Ілліча цей антирейтинг навіть очолив, викинувши у повітря над Маріуполем у 2018 році понад 226 тисяч тонн шкідливих речовин.

Прямо під трубами доменних печей, у потемнілих від сажі будинках, живуть люди. А в школі, яка розташована майже впритул до забруднювача-рекордсмена, навчаються їхні діти. Зараз школа закрита на карантин, але з DW погодилась поспілкуватись учителька інформатики Вікторія Пікуз. Жінка живе зовсім поруч зі школою, в яку до того ж ходить її донька. Тож від викидів їй не сховатись ані на роботі, ані вдома.

“Школу краще було б перенести або хоча б модернізувати якось, – скаржиться жінка. – Відколи там працюю, у мене дерев’яні вікна, весь бруд з вулиці потрапляє прямо в школу”. Вікторія розповідає, що про проблему маріупольської школи № 20 відомо вже багато років. Утім, ані “Метінвест”, діти робітників якого складають значну частину учнів, ані місто встановлювати очисне обладнання у класах та міняти вікна не поспішають.

Вікторія Пікуз проблеми зі щитовидкою і алергією пов'язує з тим, що доводиться дихати отруйними викидами

Вікторія Пікуз проблеми зі щитовидкою і алергією пов’язує з тим, що доводиться дихати отруйними викидами

Тим часом на балконі вдома у Вікторії екоактивісти поставили пиломір. У місті таких приладів – лише кілька, але вони дозволяють моніторити рівень забруднення, а мешканцям – отримувати повідомлення про стан повітря у месенджерах. Для Вікторії слідкувати за ними вже так само звично, як дивитись на термометр.

“Якщо показники зависокі, я хоча б зачиняю вікна, не виходжу з дитиною на вулицю гуляти, – розповідає жінка. – Все це потрапляє у легені, у кров, отруює життя”. Свої проблеми зі щитоподібною залозою і алергією Вікторія пов’язує саме з тим, що доводиться дихати отруйними викидами. Каже, хотіла б переїхати у чистішу частину міста, але бракує грошей. “Щоб переїхати звідси, треба продати квартиру, а квартири тут якщо хтось і купує, то за безцінь, – скаржиться вчителька. – Я з Маріуполя не хочу переїжджати, мені подобається місто, море, але якби ж воно було чистим”.

Екоактивіст Максим Бородін

Екоактивіст Максим Бородін

Часткова перемога маріупольського “екомайдану”

“Фактично вчителі і діти перебувають у тих же умовах, що й робітники заводів, які за шкідливість виробництва отримують надбавки, а ці люди ні, – обурюється екоактивіст і депутат міської ради Маріуполя Максим Бородін. – Де ж тут справедливість?” 42-річний чоловік був одним з організаторів екологічних акцій у 2012 році. Тоді викиди були настільки нестерпними, що тисячі маріупольців вийшли на вулицю – і таки змусили “Метінвест” піти на поступки.

Після найбільших в історії України екопротестів на комбінаті “Азовсталь”, що розташований у центрі міста, закрили агломераційну фабрику – надшкідливе виробництво, на якому виготовляють сировину для виплавки чавуну у доменних печах. Аглофабрику ж на комбінаті імені Ілліча “Метінвест” обіцяє модернізувати до кінця року – за даними компанії, це найбільший екологічний проєкт за всю історію України.

Аглофабрику на комбінаті імені Ілліча тільки обіцяють модернізувати

Аглофабрику на комбінаті імені Ілліча тільки обіцяють модернізувати

Серед інших масштабних проєктів – реконструкція доменних печей на “Азовсталі”. Натомість на доменному виробництві комбінату імені Ілліча, найбільшого забруднювача повітря в Україні, і досі минуле століття, стверджує екоактивіст Максим Бородін. “Зараз третя доменна піч зупинена для модернізації, але, на жаль, замість повноцінної реконструкції з дворівневими ливарними дворами, на сьогодні буде зроблена лише часткова, а потім, згодом, нам обіцяють і повноцінну, – розповідає активіст. – Але чи буде вона і коли саме – до цього є великі питання і велика недовіра”.

Утім, в Маріуполі є і більш глобальні проблеми. З екоактивістом Максимом Бородіним їдемо до іншої “гарячої екологічної точки” – комбінату “Азовсталь”. За допомогою квадрокоптера фільмуємо апокаліптичні картини коксохімічного виробництва у самісінькому центрі міста. Тут з вугілля виготовляють кокс – паливо для доменних печей. Водночас при коксуванні вугілля утворюється так званий коксовий газ, який у металургії може застосовуватись замість природного.

За словами Бородіна, зробити шкідливе коксохімічне виробництво екологічним неможливо. Єдиний вихід – це будівництво коксохімічного заводу за межами міста, стверджує екоактивіст. “Коксохім у 500 метрах від моря – це просто маячня! Навіщо? Щоб виробник зекономив трошки грошей, не використовуючи природний газ? – обурюється він. – Це не вартує того, щоб поставити хрест на розвиткові цілого міста”.

Порозуміння між “Метінвестом” і екоактивістами немає

Натомість директор з охорони праці, промислової безпеки та екології комбінату “Азовсталь” Андрій Савченко ці плани вважає нереалістичними. “Без коксу ми не зможемо працювати, адже його ніде купити, – переконує інженер. – А побудувати новий коксохім десь в іншому місці – це масштабний проєкт, який з огляду на поточну ситуацію на ринку навряд чи зможуть собі дозволити власники”.

Азовсталь

“Азовсталь”

За даними “Метінвесту”, лише у 2019 році компанія витратила 137 мільйонів доларів на покращення екології на обох маріупольських комбінатах. До того ж у компанії не втомлюються наголошувати на значенні своїх підприємств для економіки Маріуполя. Загалом на “Азовсталі” і ММК імені Ілліча працюють понад 25000 мешканців півмільйонного міста, а середня заробітня плата у них навіть більша, ніж у столиці – близько 18000 гривень, відповіли у “Метінвесті” на запит DW.

“Щоразу, коли ми говоримо з громадськістю, всі хочуть робити це швидше, і влада також вимагає від нас пришвидшити наші програми, бо ми активно йдемо до європейської спільноти”, – нарікає Владислав Варнавський, начальник управління з охорони навколишнього середовища групи “Метінвест”. – Але ж ми розраховуємо на власні кошти і це якась лімітована сума – ми не можемо просто взяти якісь мільярди і вкладати їх туди, куди ми хочемо”.

Владислав Варнавський з Метінвесту: Ми не можемо просто взяти якісь мільярди і вкладати їх туди, куди ми хочемо

Владислав Варнавський з “Метінвесту”: “Ми не можемо просто взяти якісь мільярди і вкладати їх туди, куди ми хочемо”

До того ж, зауважує Владислав Варнавський, “Метінвест”, крім фінансування модернізації, сплачує в бюджет екологічний податок. “Навіть коли у Європі переходили на нові стандарти, уряди держав йшли назустріч промисловості і виділяли якісь додаткові кошти з тих коштів, які ми самі платимо, – пояснює Варнавський. – Це, наприклад, екологічний податок – ми щорічно перераховуємо величезні суми, які б могли використовувати”.

Чи є альтернатива металургії?

Натомість у Маріуполі багато хто обурюється, що у той час, коли містяни змушені дихати брудним повітрям, компанія СКМ Ріната Ахметова, яка є найбільшим акціонером “Метінвесту”, придбала у Франції віллу вартістю 200 мільйонів євро. Адже це більше, ніж вартість модернізації аглофабрики на комбінаті Ілліча, яка, за даними “Метінвесту”, має стати найбільшим екопроєктом України.

Екоактивіст і депутат міської ради Маріуполя Максим Бородін зауважує, що власники думають передусім про свої витрати, а довгострокову шкоду для довкілля у грошах не рахує ніхто. Втім, запевняє активіст, про закриття комбінатів йому і його однодумцям не йдеться. Каже, що за умови правильної модернізації комбінат імені Ілліча міг би працювати без такого дискомфорту для містян, як зараз. “А щодо “Азовсталі”, я думаю, що все-таки є можливість перенести його з цього місця, де він зараз знаходиться, – каже Бородін. – Нехай навіть із залученням державних інвестицій”.

Жити поруч з комбінатом Ілліча

Жити поруч з комбінатом Ілліча

Так чи інакше, думати про диверсифікацію економіки міста потрібно вже зараз, наголошує екоактивіст. “Якщо завтра трапиться глобальна криза на ринку металу, всі розмови про соціальну відповідальність припиняться протягом тижня, – пояснює він. – Зупинять підприємства, виженуть всіх на вулицю – і все. Якщо не бути до цього готовими, це буде дуже болючий удар по місту”.

Бородін вважає, що у Маріуполя великий туристичний потенціал, який зараз не реалізується насамперед через стан довкілля. “Азовське море – неглибоке і тепле, воно ідеальне для відпочинку родин із дітьми”, – пояснює активіст.

Утім, поки що маріупольці очікують завершення вже розпочатих екологічних проєктів на металургійних комбінатах. Зокрема, модернізації аглофабрики на ММК імені Ілліча. А екоактивісти кажуть, що пильно стежитимуть за виконанням підприємствами своїх зобов’язань. І запевняють: у разі їх недотримання нові протести неминучі.

Использование ископаемого топлива отнимает почти 3 года человеческой жизни

Годы жизни потерянные в результате загрязнения воздуха по миру (на 1000 кв. км) © academic.oup.com

Источник:https://hevcars.com.ua/zagryaznenie-vozduha-otnimaet-3-goda-chelovecheskoj-zhizni/

Исследование ученых Немецкого центра исследований сердечно-сосудистых заболеваний, изданное издательством Оксфордского университета от имени Европейского сообщества кардиологов выявило, что загрязнение воздуха — это неизбежная опасность для человека, вызывающая множество болезней.

Загрязнение воздуха, в первую очередь частицами PM2.5 и озоном, влияет на сокращение продолжительности жизни населения больше, чем многие другие факторы риска, такие как курение, инфекционные заболевания и даже насилие, включая вооруженные конфликты.

В 2015 году загрязнение воздуха вызвало 8,8 млн случаев преждевременной смерти во всем мире, что соответствует снижению ожидаемой продолжительности жизни на душу населения в среднем на 2,9 года. В то время как в отношении табакокурения эти показатели составляют 2,2 года (7,2 млн смертей), ВИЧ/СПИД — 0,7 года (1 млн), заболевания вызванные укусами паразитов, такие как малярия, бешенство, желтая лихорадка — 0,6 года (600 000).

Данное исследование является первым настолько глубоко изучившим влияние загрязнения воздуха на здоровье человека, по сравнению с другими факторами риска в глобальных масштабах и показывает, что данная проблема является основной причиной преждевременной смертности и сокращения продолжительности жизни, в частности из-за сердечно-сосудистых заболеваний.

Избыточная смертность в регионах мира от загрязнения воздуха по возрастным категориям

Избыточная смертность в регионах мира от загрязнения воздуха по возрастным категориям © academic.oup.com

Ученые исследовали связь между воздействием загрязняющих веществ и возникновением заболеваний. На основании своих результатов они оценили избыточную смертность от конкретной болезни и ожидаемую продолжительность жизни во всех странах мира.

Результаты исследования показывают, что смертность, вызванная загрязнением атмосферного воздуха, является самой высокой в ​​Восточной Азии (35%) и Южной Азии (32%), далее следует Африка (11%), Европа (9%), Северная и Южная Америка (6%). Самые низкие показатели смертности отмечаются в Австралии (1,5%), что связано с самыми строгими стандартами качества воздуха.

Среднее снижение продолжительности жизни от разных факторов риска в регионах мира

Среднее снижение продолжительности жизни от разных факторов риска в регионах мира © academic.oup.com

Согласно результатам исследования, почти ⅔ смертей, вызванных загрязнением воздуха или около 5,5 млн человек в год, можно избежать сократив использование ископаемого топлива. По оценкам исследователей, средняя ожидаемая продолжительность жизни в мире увеличится более чем на год, если выбросы от использования ископаемого топлива будут устранены.

В прошлом году та же команда опубликовала аналогичное исследование, посвященное последствиям загрязнения воздуха в Европе, которое определило, что около 800 000 европейцев ежегодно, умирают раньше времени из-за болезней, вызванных загрязнением воздуха, которое сокращает продолжительность жизни жителей Европы более чем на 2 года.

По материалам: academic.oup.com. Подготовил: hevcars.com.ua