Диких тварин поменшало в світі з 1970 року на 68%

Серед причин – руйнування екосистем: знеліснення, сільське господарство, нелегальна торгівля дикими видами… Спалахи інфекцій типу COVID-19 – звідти

WWF – Всесвітній фонд природи – закликає до термінових заходів, аби дати зворотній хід тенденції до втрати живої природи вже до 2030 року. Згідно Звіту WWF «Жива планета» 2020 популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій та риб у всьому світі зазнали скорочення в середньому на дві третини за менше ніж півстоліття. Причини – переважно ті самі типи екологічного руйнування, які сприяють виникненню зоонозних хвороб, зокрема COVID-19.

Чисельність популяцій окремих тварин скоротилися на 84%-99%

Індекс живої планети (Living Planet Index), запропонований Лондонським зоологічним товариством, вказує на те, що фактори, які підвищують вразливість планети до пандемій, також є серед чинників, що призвели до скорочення популяцій хребетних видів тварин у світі в період між 1970 і 2016 роками в середньому на 68%.

«Звіт WWF «Жива планета» 2020 пояснює, як руйнування природи спричиняє катастрофічний вплив не тільки на популяції диких видів, а й на здоров’я та всі аспекти нашого життя, – зазначив Марко Ламбертіні, генеральний директор Всесвітнього фонду природи WWF. – Настільки значне зменшення популяцій диких видів вказує на те, що природа не справляється, і наша планета подає сигнали SOS. Від риби у річках та океанах до бджіл, які відіграють значну роль у системі агровиробництва, – скорочення популяцій диких видів напряму впливає на продовольчу безпеку та добробут мільярдів людей».

Ламбертіні додає: «Саме зараз, посеред глобальної пандемії, як ніколи важливо вжити скоординованих та амбітних заходів на глобальному рівні, аби зупинити тенденцію до втрати біорізноманіття та розпочати тенденцію до його відновлення по всьому світу вже до кінця цього десятиліття».

Звіт WWF «Жива планета» 2020 є масштабним оглядом стану природи на основі Індексу живої планети. Індекс враховує зміни в чисельності диких видів на основі даних від понад 125 експертів зі всього світу. Він називає основну причину зменшення популяцій тварин суші – втрата та руйнування природних оселищ, зокрема, знеліснення.

Серед видів під загрозою зникнення, у Звіті наводяться, як приклади, – Східна рівнинна горила, кількість особин якої в Національному парку Кагузі-Бієга у Демократичній республіці Конго в період між 1994 та 2015 роками знизилася на 87% переважно через браконьєрство. А чисельність популяції Сірого папуги у південно-західній частині Гани впала на 99% в період з 1992 по 2014 через вилов птахів для торгівлі і втрату оселищ.

Сірий папуга
Сірий папуга

Індекс живої планети, який відстежує майже 21 000 популяцій 4000 видів хребетних в період з 1970 по 2016, показує, що популяції диких тварин у прісноводних системах зазнали скорочення на 84%. Ще один з прикладів – осетер китайський у річці Янцзи, популяція скоротилася на 97% у період між 1982 та 2015 роками через спорудження гребель.

Китайський осетер / Фото South China Morning Post
Китайський осетер / Фото South China Morning Post

Доктор Ендрю Террі, директор з природоохорони Лондонського зоологічного товариства, зазначає: «Середнє падіння на 68% за останні 50 років є чітким доказом загрози, яку людство несе природі. Якщо не відбудуться зміни, популяції продовжать зменшуватися до зникнення дикої природи. Але ми також знаємо, що охорона природи може бути успішною, і чисельність популяцій може відновлюватися. Це вимагає зусиль та інвестицій».

Звіт «Жива планета» 2020 запропонував інноваційне моделювання, яке показує, як зменшиться глобальне біорізноманіття, якщо не буде зупинено руйнування природи. Моделювання доводить: стабілізація та надання зворотного ходу тенденції може відбутися тільки за умов сміливих дій з природоохорони, а також трансформації підходів до виробництва та споживання їжі. Серед таких змін: зростання ефективності та сталості виробництва і торгівлі продовольством, зменшення відходів та надання переваги більш здоровим і дружнім до природи харчовим звичкам.

Дослідження доводить, що втілення цих підходів разом дозволить світу швидше пом’якшити навантаження на природні території та оселища диких тварин. Моделювання також визначає: якщо ми продовжимо жити «як завжди», темпи втрат, які спостерігаються з 1970 року, у майбутньому не зміняться.

«У найкращому випадку нам будуть необхідні десятиліття аби відновити ці втрати, але деяким видам ми вже не зможемо зарадити», – вважає Девід Леклєр з Міжнародного Інституту прикладного системного аналізу.

Які дані маємо по Україні? Їх, при катастрофічних тенденціях, практично немає

В Україні дослідження чисельності тварин та рослин, які б дали розуміння зміни розмірів популяцій у національних масштабах, майже не провадяться. Вчені відстежують стан лише дуже обмеженого числа видів. Моніторинг не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами. Основна причина – відсутність національного пріоритету у питаннях збереження природи, а отже – ресурсів та плану дій. Без державної системи моніторингу біорізноманіття ми втрачаємо зв’язок з реальністю, не розуміючи стану екосистем, від яких залежить здоров’я та добробут українців.

Ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році...
Ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році…

Відбувається неконтрольований відстріл тварин браконьєрами (зокрема рисі, ведмедя, лося). Великі тварини з низьким репродуктивним потенціалом, які мають комерційну цінність, страждають найпершими. Експерти WWF-Україна проаналізували дані про стан популяцій рисі та ведмедя за останні 10 років і виявили, що їх чисельність не зростає, незважаючи на довготривалий охоронний статус (ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році, рись – 1994-му).

...рись - у 1994-му
…рись – у 1994-му

Даних про стан популяцій прісноводних видів та тих, що пов’язані з водоймами (амфібії, птахи, ссавці), також надто мало для точних оцінок. Але різке зменшення чисельності «водних жителів» є катастрофою і для України. Це пов’язано з трансформацією річок – випрямленням русла, створенням штучних бар’єрів, руйнуванням природних комплексів у заплавах, зокрема для агровиробництва, видобутком піску та гравію в руслах і суцільною вирубкою лісів. При цьому в Україні не запроваджено моніторинг прісноводних біоресурсів, немає плану з відтворення популяцій.

Україна: від «високого ризику» – до «дуже високого ризику»

У деяких областях України орні землі – це понад 80% території. Це знищує спроможність природи давати людям чисту воду та повітря, а також – родючі ґрунти.

Одними з найбільш порушених в Україні є екосистеми боліт та степової зони. Площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків. На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку «високий ризик» і впевнено прямує до статусу «дуже високий ризик». І це відчувають жителі вже по всій території України.

До 2030 ЄС планує надати охоронний статус 30% території. Україні треба те саме

Станом на 1 січня 2020 року лише 6,77% території України є заповідними. Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га. І тільки близько з них 57 000 га , завдяки роботі WWF-Україна, мають природоохоронний статус. Вкрай важливим є також збереження природних луків, перш за все вздовж Десни та Сейму, які зараз знищуються посівами кукурудзи, соняшнику та рапсу.

Для порівняння Стратегія з біорізноманіття Євросоюзу передбачає, що до 2030 року щонайменше 30% території ЄС повинні стати природоохоронними. Ідею розширення територій для збереження природи в Україні підтримує переважна частина наших співгромадян. 90% опитаних у національному дослідженні, проведеному соціологічною агенцією Info Sapiens на замовлення WWF-Україна у серпні 2020 року, вважають, що варто створювати території природно-заповідного фонду, нехай лише з метою збереження тварин, зокрема ведмедів та рисей.

Варто також переглянути цілі, які ставляться перед системою природно-заповідного фонду. Очевидно, що пізнавальний, оздоровчий, мистецький, духовний та інноваційний потенціал цих територій для людей не використовується.

ПРОПОЗИЦІЯ WWF ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ТЕНДЕНЦІЇ ДО ВТРАТИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ:

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

  • категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га);
  • заборонити дренаж природних територій по всій країні;
  • збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові);
  • провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі;
  • збільшити % природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року), переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та відновлення цінних природних комплексів.

3. Негайно ініціювати дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин, на природу, зменшити їх використання. Зокрема тих, що пов’язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл.

4. Запровадити моніторинг та охорону водних біологічних ресурсів.

5. Створити плани з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс – програма дій Європейської комісії, в центрі якої –план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов’язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.

За матеріалами Всесвітнього фонду природи

6 садиб для зеленого туризму в Донецькій і Луганській областях

Джерело: https://svoi.city/read/history/91844/ne-tilki-more-i-gori-7-misc-na-donbasi-dlya-zelenogo-turizmu-

ерез карантин багато українців, які раніше виїжджали на відпочинок за кордон, вирішили придивитися до внутрішнього ринку. Традиційно найбільшим попитом користуються морські та гірські напрямки. Цього року через ажіотаж ціни на популярних курортах деруться вгору. Але лишилися напрямки, де можна відпочити не гірше, та ще й за помірну ціну. Йдеться про зелені садиби.

Хоча зелений туризм – відносно молода галузь в Україні, такі садиби нині є у селах кожної області. На Донбасі такий вид туризму розвивався ще до війни. Тоді він користувався популярністю у жителів великих міст, наприклад, Донецька чи Луганська. Але у 2014-му почав дещо занепадати. Нині цей вид відпочинку потроху відновлюється, з’являються нові садиби.

Свои.City зібрали кілька об’єктів, які демонструють: у селах Донбасу теж можна цікаво провести відпустку чи вихідні.

Біловодськ. Дім, закутаний у теплінь

Цей автентичний український будинок зі стаціонарними пічками та оригінальними розписами – перша зелена садиба Луганщини. Ще у 2006-му її створила вчителька математики з Біловодська Віра Аннусова разом з родиною.

Дім у Біловодську

Дім у БіловодськуНадано власником

Жінка давно захоплювалася туризмом, вела у школі туристичний гурток і з екскурсіями обходила всю Луганщину. Згодом разом з колегами створила жіночу правозахисну організацію та виявила, що великою проблемою регіону є низька зайнятість населення. Коли Віра дізналася про зелений туризм, то вирішила, що він зможе цю проблему вирішити. Почала проводити семінари по районах, розповідати про нову ініціативу. А щоб продемонструвати, що Луганщині цілком реально мати садибу, до якої буде потік туристів, створила її сама.

Дім у Біловодську / Фото надані власником

На той момент її родина жила в батьківській хаті. Місця було небагато, тому приймали гостей у кемпінгу та розселяли по сусідніх садибах. Родзинкою садиби Віри Аннусової були народні свята, сценарії до яких розробляла господиня:

– Наші свята були дуже популярні. На Івана Купала ми могли прийняти десь 300 людей. Охочих було більше, але просто не мали місця. Як тільки ми проводили такий захід, то утворювалася черга, щоб забронювати місце на наступний рік. Раніше найбільше було гостей з Києва та Луганська.До речі, луганчани досі телефонують мені, згадують наші колишні заходи і зітхають: «Живем воспоминаниями…»

У 2014-му родина Аннусових виїхала з селища та покинула садибу. Але минулої осені син пані Віри, Володимир, вирішив відродити сімейний бізнес. Здобув грант від Програми розвитку ООН, на який добудував альтанку та дитячий майданчик. Також створив дві музейні кімнати: «Бабусина хатина» та «Будиночок пасічника». Так садиба отримала друге життя.

Запрацювали вони одразу після послаблення карантину, на початку червня. Відкриття приурочили до свята Трійці. Традиційних масових заходів поки не проводять. Організовувати свята планують у серпні, якщо дозволятиме епідеміологічна ситуація. Зараз водять екскурсії всередині садиби, а також влаштовують майстер-класи з приготування традиційних страв: куліша, картоплі по-селянськи та галушок.

Территорія садиби в Біловодську

Территорія садиби в БіловодськуНадано власником

– Зараз нас відвідують лише місцеві жителі та люди з регіону, – розповідає Володимир Аннусов. – Тому залишатися на ніч у них потреби нема. Але на майбутнє плануємо пропонувати для ночівлі кемпінг. У нас є для нього майданчик, де можна встановити 4-5 палаток. У середньому можемо прийняти до десяти людей. Два намети маємо, але очікуємо, що туристи приїжджатимуть і зі своїми. У Біловодську є туристичні об’єкти, де ще можна переночувати. За потреби і ми можемо виділити два спальних місця в будинку.

Адреса: Луганська обл., Біловодськ, вул. Ракетна, 7 (за Будинком культури)

Ціна: відвідування садиби + екскурсія + обід – 100-120 грн

Олександро-Калинове. Зелена садиба Світлани Сазанської

Часто зелена садиба – це звичайний сільський будинок, де колись жила велика родина, а нині мешкає лише кілька людей, тому одну-дві кімнати можна здавати в оренду. За такою схемою працює садиба Світлани Сазанської в Олександро-Калиновому Донецької області.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Хата, де жінка приймає туристів, – це дім її батьків. Вона народилася в Олександро-Калиновому, але згодом переїхала до Костянтинівки. Коли ж повернулася, то побачила, що будинок на чотири кімнати для неї завеликий. Тому вирішила відкрити двері для туристів.

 У мене можна переночувати, є три вільних кімнати, людей на п’ять-шість буде. Пропоную ще триразове харчування. Готую сама, домашня кухня. Хто приїжджає з дітьми – у нас в селі гарний дитячий майданчик. Сама тримаю домашніх тварин: індики, курчата, кури, коти, собаки. Сумно не буде. Хто хоче трудотерапію – можу запропонувати на город піти, – жартує пані Світлана.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Село Олександро-Калинове має чим зацікавити туристів. Воно розташоване поруч з регіональним ландшафтним парком Клебан-Бик. А ще щороку до Дня Незалежності тут проводять фестиваль української культури «Смолянський куліш». Минулоріч він зібрав близько 5 тисяч учасників.

Адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове

Ціна: з триразовим харчуванням – 200 грн. Ночівля без харчування – 80 грн

Ярова. Ясина дача

Дачну ділянку у селі Ярова Донецької області просто на межі з національним парком «Святі гори» родина Ірина Кашициної придбала 13 років тому. Тоді вони проживали в Донецьку і потроху розбудовували дачу. На ділянці звели два будинки та літню кухню з альтанкою.

Цікава історія пов’язана з назвою садиби. «Ясиною» її називали задовго до того, як почали здавати. Почалася історія дачі з собаки Нюри. Коли вона з’явилася у родині Кашициних, у них постала проблема літнього відпочинку. У готелі з собаками не приймали, тому вирішили підшукати дачу. На жаль, Нюра довго не прожила, а дачу вони придбали практично одночасно з тим, як у їх родини з’явилася собака Яся. Тому і почали називати будинок не інакше, як «ясина дача».

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Після початку війни дача стала їм новим домом на чотири роки. Згодом родина перебралася до Києва, але після оголошення карантину Ірина з донькою повернулися на дачу, щоб перечекати епідемію там. Згодом вирішили, що такого дачного відпочинку нині потребують не лише вони. Тому з травня цього року один з будинків на своїй ділянці почали здавати.

– Поки це у нас своєрідний експеримент, але вже можу сказати, що він доволі вдалий. Цікавість у людей є, – відзначає Ірина. – Вони приїжджають до нас, бо це окрема територія, де можна жити цілком автономно, ні з ким не спілкуватися та не боятися підхопити інфекцію. Також у містян є необхідність вивезти на природу дітей. Зараз вони обмежені у пересуванні, а у нас – свобода.Багато хто приїжджає, щоб побувати у Святогірському парку. Він раніше завжди користувався попитом у донеччан. Мабуть, у людей досі ностальгія, тому і їдуть сюди

До речі, перші наші гості були вимушені переселенці з Донецька, які зараз живуть у Києві, потім – теж донеччани, але вже з Харкова.

У будинку одночасно може гостювати одна компанія не більш як з шести дорослих. Усі зручності – в приміщенні. Є гаряча вода та швидкісний інтернет.

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Адреса: Донецька обл., смт. Ярова, вул. Незалежності, 25

Ціна: липень-серпень 550 грн на добу за оренду комплексу, інші місяці – від 400 грн

Зелена садиба в селі Богородичне

Ця зелена садиба поблизу Святогірська працює лише місяць, але її історія значно довша. Власник садиби Григорій Кичук придбав землю в цьому місці 15 років тому та довго будувався.

Садиба – на горі, над річкою, навколо – ліс. Багато сил Григорій вклав у ландшафтний дизайн і декор. На території садиби є озеро, насадження хвойних декоративних рослин, альтанки, грот, доки та пічка. Для дітей тут – тарзанки, гойдалки та пісочниця. Також Григорій зібрав колекцію предметів старовини. Серед них: праски, прядки та рубель – пристосування для прасування рушників.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Основний будинок, де прийматимуть гостей, поки в роботі. Нині відвідувачі можуть поселитися у невеликій «шевченківській» хаті. Туалет та душ – на вулиці. Але є вай-фай та кухня. Їжу можна приготувати і в традиційній печі.

Щоправда, попри таку масштабну роботу, господар не збирався приймати гостей цього року. Вмовили друзі.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

– Я не думав поки відкривати садибу. Спочатку хотів зробити все ідеально – і тільки тоді запускати проєкт. Але друзі в один голос запевняли: у мене є що подивитися, є куди піти. Тому, як тільки з’явилася можливість здавати окремий будинок, вони радили мені цим зайнятися. Знайома поширила інформацію у фейсбуці – і до нас почали приїжджати люди.

Хоча сам Святогірськ – дуже популярний і відомий серед жителів Донбасу, Григорій переконує, що може показати гостям ці місця з нового боку. Саме тому його садиба користується попитом.

– Я дуже люблю цей край, Святогірськ. Сам я родом з Волині, згодом жив у Донецьку. Але тут я обходив усе, знаю багато цікавих маршрутів. Зазвичай люди, які приїжджають до Святогірська, знають два-три маршрути, наприклад, лавра чи могила Іоана Затворника… А я знаю ще багато місць, куди можна людей зводити, що показати.

Навіть люди з Донбасу, які бували в Святогірську сотні разів, не бували там, де я можу їх провести. Є туристи, які приїжджають до нас за цей час вже вдруге та замовили будинок на місяць вперед.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Якщо садиба буде розширятися, Григорій планує організовувати тури на байдарках, прогулянки на квадроциклах. Хоче встановити зіплайн – швидкісний спуск канатом.

Адреса: Донецька обл., село Богородичне, вул. Яценко, 47

Ціна: 500 грн на добу за оренду комплексу

Зміївка, «Медове джерело»

У родині Ірини Васильєвої бджільництвом займалися поколіннями. Під час Голодомору цей промисел навіть врятував її рідним життя. У 1930-х роках прадід Ірини був головою колгоспу у Сватівському районі. Коли прийшов голод, всупереч вказівкам влади він дозволяв людям збирати колоски. За це його самого ледь не відправили в табори. Та оскільки в родині було дев’ять дітей, пожаліли і покарали втратою посади: перевели у пасічники.

– Мед є доволі специфічним продуктом, – пояснює Ірина. – Його не можна просто викачати і віддати до останньої краплі. Він все одно лишається на посуді. Ці залишки і допомогли нашій родині вижити.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Жінка займається пасікою близько двох років. Раніше бджільництвом захоплювався її чоловік. 13 років тому він почав з п’яти вуликів, а нині господарство нараховує їх 320.

 Коли вуликів стало багато, ми щоліта замість відпочинку працювали на пасіці, – пригадує господиня. – Відпочивати доводилося взимку. Так одного разу я потрапила у Буковель і серед сувенірів на місцевому ринку побачила цікавий мед: у гарній упаковці, з горішками та різними добавками. Я замислилась. У нашому Сватівському районі бджільництво століттями було одним із головних промислів, чому ж у нас ніхто не робить такий оригінальний продукт? Лише фасують по звичайних банках і продають. Тоді і вирішила – треба самим цим зайнятися.

Так родина пані Ірини створила власний бренд, під яким почали випускати як мед з добавками, так і косметику на основі продуктів бджільництва. Просувати ж свою пасіку як туристичний об’єкт почали три роки тому, коли потрапили до сюжету місцевого телебачення.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Нині тут проводять екскурсії пасікою. Окрім звичайних вуликів мають також вулик з прозорими стінами, де можна побачити, як живе бджолина сім’я. Сезонно можна взяти участь у викачуванні меду. Також туристам пропонують майстер-класи з виготовлення свічок з натуральної вощини та оформлення сувенірної продукції. Організовують туристичні маршрути і поза пасікою: екскурсії лісом чи до місцевих джерел.

На пасіці є будинок з двома спальними місцями, тому тут можна лишитися на кілька ночей. У перспективі планують організувати кемпінг.

Адреса: Луганська обл., с. Зміївка

Ціна: добова оренда будинку – 150 грн, екскурсії – 150 грн, сон у вулику – 150 грн за 30 хвилин

Кемпінг у селі Крива Лука

Сільський зелений туризм не завжди зосереджений в межах садиби. Дехто обмежується кемпінгом, але робить акцент на екскурсійній програмі. Як от вимушена переселенка з Донецька Яна Синиця, яка з 2015 року розвиває зелений туризм у селі Крива Лука.

Пані Яна – у туристичному бізнесі давно. У Донецьку володіла турфірмою «Лазурит», під брендом якої працює досі. Нині організовує тури вихідного дня та очолює проєкт «Туристична Лиманщина». Її кемпінг – на приватній ділянці поблизу Сіверського Дінця. Там може зупинитися близько 14 людей, але за потреби місця можуть додати. Відсутність домашніх зручностей сповна компенсують активною програмою.

Кемпінг у селі Крива Лука

Кемпінг у селі Крива ЛукаНадано власником

 Ми пропонуємо прокат спорядження, екскурсії, тури вихідного дня, – розповідає пані Яна. – На вихідні даємо кілька пропозицій по заходах. Наприклад, у червні була екскурсія «Спіткнутися об минуле», де ми розповідали про Крейдовий період нашого заповідника «Крейдова флора».

Також у селищі живе фотомайстер Леонід Миколайович, якого ми залучаємо до майстер-класів. 27 червня у нас потужно пройшла астровечірка на Щуровій горі. Це трохи далі від кемпінгу, але гості там лишалися. Усе це прив’язано до криволуцьких ініціатив.

Окрім цього пані Яна проводить сплави Сіверським Дінцем від Кривої Луки до Дронівки. Має розроблені пішохідні екскурсійні маршрути, фотомаршрути, дегустаційні програми. Є активності для дітей. Наприклад, майстер-клас з випічки, де роблять оберегове обрядове печиво – криволуцькі кривульки.

Сплави Сіверським Дінцем

Сплави Сіверським Дінцемwww.findglocal.com

Адреса: Донецька обл., Лиманська ОТГ, село Крива Лука; координати за посиланням

Ціна: один день у кемпінгу – 120 грн (якщо більше – можливі знижки), екскурсії – 50 грн, сплав річкою – від 260 до 320 грн

Роль жінки в управлінні багатоквартирним будинком. Вибір оптимального методу. Фотозвіт з тренінгу

В даний час, в період карантину, коли багато сімей відчувають гостру нестачу фінансів, в кожній родині – житлово-комунальне питання стоїть одним з найбільш пріоритетних. У цій нелегкій галузі ключову роль відіграють жінки, які небайдужі, активно цікавляться тим, що відбувається в їх багатоквартирному будинку. Саме таких жінок, вчора 12.08.2020 року, об’єднав тренінг «Роль жінки в управлінні багатоквартирним будинком. Вибір оптимального методу».

Порівняння функцій та можливостей ОСББ та ОСН», що проходив в рамках проекту «Платформа навчальних програм для збільшення участі жінок в роботі правлінь ОСББ в м. Мелітополь», який реалізується ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ ЗАПОРІЖЖЯ» при партнерстві з ВГО «РАДА ГОЛІВ ОСББ», Мелітопольською міською радою Запорізької області, КУ «Агенція розвитку Мелітополя» та АСОЦІАЦІЄЮ «ВЛАСНИКИ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ МЕЛІТОПОЛЯ» за фінансової підтримки ВАОМС «Асоціація міст України» в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), що впроваджує Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.Висновок учасники тренінгу: – «Не можна випиляти свою квартиру з багатоквартирного будинку, як з конструктора «Лего». Це те, чого ніяк не розуміють наші люди, і не хочуть розуміти, тому що їх ніхто цього ніколи не вчив. Багатоквартирний будинок – це цілісний майновий комплекс, який належить співвласникам на правах спільної власності».- “Жінка займає одну з провідних ролей в управлінні багатоквартирним будинком. Вона усвідомлює, що її внесок в ефективне управління будинком є дуже важливим але іноді не вистачає компетентності”. А попереду ще 7 максимально корисних тренінгів, які допоможуть стати справжніми власниками своїх будинків, навести в ньому лад та забезпечити його якісне обслуговування.

«Ефективне врядування і залучення громадян у східній Україні», фотозвіт з тренінгів

Громадською організацією «ВОДОЙМА» за сприяння проекту ПРООН
«Ефективне врядування і залучення громадян у східній Україні», з 7-11 серпня 2020
року було проведено 10 тренінгів в :
Донецька області, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Калинове– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Сонячне
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Зачатівка
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Рівнопіль
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Вільне

В рамках проєкта «Школа жіночого лідерства для активізації створення сільських
органів самоорганізації населення». На тренінгах 48 жінок здобули знання з
програми «Жіночого лідерства», та отримали консультаційні та практичні знання зі
створення та діяльності органів ОСНів.

20200807_103421
20200807_163830
IMG_0437
IMG_0435
IMG_0346
IMG_0344

Молодь в гостях у Запорізького геріатричного пансіонату

15 липня 2020 р. ТОВ “Завод Світлотехніка”, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЧЕНИХ та Громадська організація «ЦЕНТР ІНІЦИАТИВ МОЛОДІ»відвідали Комунальну установу “Запорізький геріатричний пансіонат” Запорізької обласної ради. Там ми допомогли як змогли, подарували 20 світильників з енергозберігаючими лампами, які допоможуть людям читати книжки. Людипохилого віку, які мешкають у геріатричному пансіонатібули раді нас зустріти, в їх обличчях ми побачилинеобхідність у допомозі та спілкуванні. Ми може зробили і невеличку допомогу у співвідношенні до всесвіту, але це була адресна та необхідна допомога.

ТОВ “Завод Світлотехніка”, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЧЕНИХ та Громадська організація «ЦЕНТР ІНІЦИАТИВ МОЛОДІ» у Комунальній установі “Запорізький геріатричний пансіонат” Запорізької обласної ради

Після невеликої співбесіди з мешканцями геріатричногопансіонату, ми зрозуміли, що подаровані гарні світильники дозволять людям похилого віку, які прожили цікаве та довге життя, отримати світло, як нам отримати світло у майбутнє.Молодь повинна пам’ятати, що люди, які збудували наше зараз, потребують допомоги, та ми в свою чергу повинні будувати їх майбутнє. Було надано хоч малу допомогу, але це був великий шаг щоби зробити їх майбутнє кращим.

Голова Комунальної установи “Запорізький геріатричний пансіонат” Запорізької обласної ради, Гончаренко Галина Андріївна, була дуже рада побачити безпосереднюдопомогу установі, яку очолює від ТОВ “Завод Світлотехніка”, ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ГРОМАДСЬКОЇОРГАНІЗАЦІЇ ВЧЕНИХ та Громадської організації «ЦЕНТР ІНІЦИАТИВ МОЛОДІ». ”Завдяки вам про нас будуть пам’ятати, і ця пам’ять буде жити ще довго. Дякую” – були її слова.

За цю зустріч я б хотів подякувати ТОВ “Завод Світлотехніка” за допомогу від щирого серця. Представник ТОВ “Завод Світлотехніка”, Начальник відділу маркетингу Поліщук Вадим Володимирович промовив гарну фразу : «Ми маємо бути разом, як нове так і старе покоління, мають допомагати один одному, щоби старі вчили нове, а нове допомагало старому, щоб старе знову навчило нове.» І ми як люди нового покоління маємо завжди захищати своїх вчителів, яких навчило покоління минулого часу.

Так ось що я хотів сказати у цій статі, що ми маємо допомагати минулому щоби майбутнє було краще та гарне. Так давайте не забувати ніколи минуле.

Голова ГО «ЦЕНТР ІНІЦИАТИВ МОЛОДІ»
Лисак Павло

Оголошення про початок тренінгівв рамках проєкта «Школа жіночого лідерства для активізації створення сільських органів самоорганізації населення»

Громадською організацією «ВОДОЙМА» за сприяння проекту ПРООН
«Ефективне врядування і залучення громадян у східній Україні», з 7-11 серпня 2020
року буде проведено тренінги в рамках проєкта «Школа жіночого лідерства для
активізації створення сільських органів самоорганізації населення». Запрошуємо
усіх бажаючих прийняти участь у тренінах:
Програма тренінгів «Жіноче лідерство»
10.00-11.00 Прибуття до місця проведення заходів
11.00-11.30 Знайомство. Теорія лідерства.
11.30-12.00 Місце лідерства в організації
12.00-12.30 Практичні вправи «Лідер–хто він?»
12.30-13.30 Як стати лідером
13.30-14.00 Обід; Персональні консультації, що до питань та уточнень
Програма тренінгів «Створення органів самоорганізації населення»
14.30-16.00 Про правову основу для створення та діяльності органів ОСНів
(нормативно правова база, яка регулює діяльність ОСН та взаємовідносини ОМС та
ОСН)
Як створити ОСН: на що звертаємо увагу
Легалізація ОСН згідно законодавство, його повноваження
Як організувати ефективну роботу ОСН мобілізація громадян в населених
пунктах ОТГ в яких ліквідовується місцева рада.
Староста VS ОСН
16.00-16.30 Кава пауза
1630-17.45 ОСН та взаємодія з органами влади, для покращення умов життя на
своїй території. Як громадськість може долучитися до процесів реформування
місцевої влади (практика роботи сільських ОСН в ОТГ)
17.45-18.00 Запитання та відповіді.
Тренінги будуть проводитись
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Калинове
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Сонячне
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Зачатівка
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Рівнопіль
– Донецька область, Волноваський район, Хлібодарівська ОТГ, с. Вільне.
До участі в тренінгах запрошуємо всіх охочих до участі в тренінгах просимо
звертатися на електронну адресу організації vodouma@gmail.com

Відкриття гарденотерапевтичних клумб у Хортицькій національній навчально-реабілітаційній академії

На базі комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради 18червня 2020 року відбулося відкриття демонстраційного майданчика, на якому було встановлено  гарденотерапевтичні клумби в рамках проекту «Гарденотерапія як засіб інклюзивної соціально-екологічної реабілітації» громадської організації «НАМ НЕБАЙДУЖЕ», який реалізується за підтримки Програми малих грантів Глобального екологічного фонду ООН з метою продемонструвати можливості гарденотерапевтичних технологій в реабілітаційній роботі з особами з інвалідністю.

Застосування методу гарденотерапії сприяє заохоченню дітей з особливими потребами до роботи з рослинами й передбачає такі зміни в їхньому фізичному та психоемоційному стані: розвиток тонкої моторики; покращення орієнтації в просторі;покращення логічного мислення; формування естетичного смаку; створення умов для психоемоційної релаксації.

Оголошення про початок проєкту «Створення Молодіжного центру ініціатив щодо кліматичних дій для поліпшення життєдіяльності»

Громадська організація «ЦЕНТР ІНІЦІАТИВ МОЛОДІ» за сприяння Програми малих грантів Глобального екологічного Фонду, що впроваджується Програмою розвитку ООН-ГЕФ (ПМГ ПРООН-ГЕФ), розпочинає реалізацію проекту «Створення Молодіжного центру ініціатив щодо кліматичних дій для поліпшення життєдіяльності». 

Пріоритет проекту – є створення і налагодження функціонування «Центру молодіжних кліматичних ініціатив» та надання методичної і практичної допомоги молоді Запорізької області з впровадження їх громадських ініціатив. Проект реалізовується на території Комунального закладу «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради. У ході проекту здійснюватимуться наступні заходи:

• Створення та облаштування «Центр молодіжних кліматичних ініціатив» на базі  комунального закладу «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради для роботи з активною учнівською та студентською молоддю в сфері поширення знань в сфері змін клімату.

• Модернізування зони відпочинку та практичного навчання на території комунального закладу вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради шляхом поширення засобів, що працюють за рахунок сонячних батарей.

• Створення програми з кліматичної освіти для молоді та спеціалізовані навчальні матеріали для поширення знань про зміну клімату серед молоді та реалізувати її в рамках занять з залученою молоддю до діяльності «Центру молодіжних кліматичних ініціатив».

• Створення в рамках «Центру молодіжних кліматичних ініціатив» дискусійний клуб з питань змін клімату та активізувати його діяльність.

• Розробити та надрукувати методичні рекомендації і розповсюдити буклети в рамках навчальних і тренінгових занять, що будуть .

• Провести конкурс молодіжних кліматичних ініціатив, наукову молодіжну конференцію з кліматології та форум молодих екологів і кліматологів.

• Створити умови для створення 10 «зелених» робочих місць для молоді залученої до діяльності «Центру молодіжних кліматичних ініціатив».

• Провести інформаційну кампанію з метою висвітлення діяльності «Центру молодіжних кліматичних ініціатив».

У конкурсі цінових пропозицій можуть узяти участь зареєстровані відповідно до чинного законодавства України підприємці, товариства, організації та ін. Запрошуємо до участі та просимо надсилати повідомлення на електронну адресу: center.initiatives@gmail.com

Сільський зелений туризм – головний тренд цьогорічного туристичного сезону

Джерело https://pik.ua/news/url/silskij-zelenij-turizm—golovnij-trend-tsogorichnogo-turistichnogo-sezonu

Сільська місцевість приваблює людей різними речами, починаючи від особливого досвіду життя, огляду визначних пам’яток, покупок унікальних локальних продуктів та товарів, перегляду дикої природи, відпочинку до простого спокою та тиші, яких так не вистачає в сучасних мегаполісах. Тому недарма національна туристична організація України оголосила 2020 рік – роком сільського зеленого туризму. Про це повідомляє пресслужба Херсонської ОДА.

Особливо зелений туризм підійде тим, хто втомився від життя у великому місті, адже відпочинок на природі – це віддаленість та замкнутість, мир і тиша, усамітнення та спокій, автентична культура, місця спадщини, альтернативний спосіб життя, непорушена природа, гостинні господарі, безпека, ексклюзивність та естетично приємні ландшафти. 

На Херсонщині сільський зелений туризм має достатній потенціал та всі можливості для успішного й сталого розвитку. Цьому неабияк сприяє унікальний природний комплекс, клімат, щедрість земель та гостинність місцевих жителів. Зараз у Херсонській області функціонує 65 об’єктів відпочинку у сільській місцевості: садиби, селянські і фермерські господарства, комплекси для рибалок.

Кожен знайде для себе вид відпочинку, який йому однозначно припаде до душі. Це може бути риболовля, катання на конях, купання в водоймах, виготовлення виробів з глини, різьба по дереву, лозоплетіння, ознайомлення з народними обрядами, побутом та умовами проживання селян минулого століття, з особливостями регіону, його пам’ятками та природним ландшафтом. 

Крім цього, сільський туризм – це ефективний інструмент допомоги місцевому населенню покинути поля, не покидаючи села. Адже він надає комерційні можливості та можливості зайнятості громадам, які стикаються зі зростаючою проблемою забезпечення життєздатності місцевого населення. За відсутності цих можливостей для розвитку сільського бізнесу, міграція до міських районів буде продовжувати зростати, що ще більше навантажить інфраструктуру та соціальні послуги міст України