Екологи вимагають організувати публічні обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля

Джерело: https://www.rbc.ua/ukr/news/ekologi-trebuyut-organizovat-publichnye-obsuzhdeniya-1611571079.html

Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) звернулась до глави Міндовкілля Романа Абрамовського з вимогою організувати публічні обговорення Рекомендацій по складанню звіту з оцінки впливу на довкілля, та не допустити його ухвалення без оцінки громадськості.

Про це йдеться у відкритому листі від ПАЕУ до Абрамовського.

“Оскільки ПАЕУ представляє більшість суб’єктів господарювання та розробників звітів ОВД, а опублікований 10 грудня 2020 року проект “Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звіту з оцінки впливу на довкілля”безпосередньо впливає на їх діяльність, просимо надіслати ПАЕУ фінальну версію Методичних рекомендацій, та організувати їх публічне обговорення”, – наголошується у листі.

“Масштабні зміни”: яким став 2020 рік для українського туризму

Джерело: https://travel.rbc.ua/ukr/show/masshtabnye-izmeneniya-kakim-stal-2020-god-1608816058.html

Як карантин в Україні та інших країнах змінив сферу у році, що минає

2020 рік став одночасно і надзвичайно складним, і неймовірно цікавим.

Він перевернув звичні принципи роботи сфери туризму по всьому світу – для мандрівників, туркомпаній, готелів, авіакомпаній, ресторанів. Навчив пристосовуватися до максимально некомфортних ситуацій, йти на ризик, придумувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення.

Потік іноземних туристів впав на 75%

Для сфери туризму в цьому році все було нестандартно, місцями нестабільно і невизначено. Нетипова ситуація на ринку туристичних послуг була як для відпочивальників, так і для турпрофи. Закриті двічі кордони (навесні та у вересні) стали причиною падіння потоку іноземних туристів на 75% в порівнянні з минулим роком.

На момент локдауну середня завантаженість готелів знизилася до 20%. Це був час, коли бізнес виживав. І, на жаль, багато хто не впорався з труднощами.

Але поряд з цим внутрішній туризм України мав усі шанси на стрибок у розвитку. Більшість українців досі з обережністю ставляться до закордонного відпочинку і з задоволенням роблять вибір на користь вітчизняних курортів.

"Масштабні зміни": яким став 2020 рік для українського туризму

Фото: Під час локдауну середня завантаженість готелів знизилася до 20% (booking.com)

Багато хто заново відкрив для себе Південь України – Херсон, Одесу, Приазов’я, а також попит збільшився на курорти, які пропонують “зелений туризм”.

Готелі почали вводити нові вимоги для туристів

Навіть під час кризи мали успіх ті представники галузі, які розуміли важливість грамотного залучення, впровадження цікавих та вигідних пропозицій для туристів, підвищення якості сервісу, розвитку особистого бренду і, звичайно, найсуворішого дотримання карантинних правил задля безпеки своїх гостей.

Прекрасний тому приклад – заміські спа-комплекси, які залучали можливості сховатися від міської суєти, відпочити морально, знайти єднання з природою й оздоровитися.

"Масштабні зміни": яким став 2020 рік для українського туризму

Фото: Українські готелі стали вводити нові вимоги, серед яких – ПЛР-тести (booking.com)

Одним з вирішальних факторів, на мій погляд, стало запровадження певних обмежень на перебування – обов’язкова наявність негативного результату тесту на COVID-19, суворий контроль дотримання карантинних правил, аж до відмови у заселенні у разі невиконання вимог.

Всі ці важливі “дрібниці” стали причиною істотного підвищення довіри та лояльності до закладів.

Авіакомпанії продовжили відкривати нові рейси

Другий приклад – українські авіакомпанії. Вони зазнали колосальних збитків у 2020 році, але поряд з цим продовжували боротися за розвиток туризму. Відкривали нові рейси й маршрутні програми, з’єднуючи міста України, “привчаючи” українців до авіамандрівок.

Наприклад, з 1 грудня вперше запустився прямий рейс із Києва в Подгоріцу, що дає можливість розвивати й гірськолижний туризм. Також авіакомпанії ввели низку нових правил для пасажирів та в основному не підвищували ціни на перельоти як всередині країни, так і за кордон.

"Масштабні зміни": яким став 2020 рік для українського туризму

Фото: У розпал пандемії запустилося багато нових рейсів (РБК-Україна)

Третій приклад – діджиталізація. Сьогодні практично будь-який бізнес, що стосується сфери обслуговування, можна частково або повністю перевести в інтернет. Величезна популярність онлайн-екскурсій, концертів, віртуальних заходів – тому підтвердження.

Величезний успіх мали цифрові подорожі, 3D віртуальні тури й екскурсії, наприклад, кінолокаціями Одеси, замками та заповідниками України.

Були також створені різноманітні додатки для планування подорожей, ентузіасти розвивають і наповнюють інтерактивні карти з цікавими локаціями нашої країни. Гіди, екскурсоводи, турагентства, які оперативно скористалися цією можливістю, отримали популярність і затребуваність.

Правила в’їзду до країн світу змінюються щотижня

У цьому році запустили кілька проектів, які інформують українців про правила перетину кордонів з країнами світу. Перевірка такої інформації стала під час пандемії необхідністю, адже вимоги до в’їзду в різні держави часто переглядаються і змінюються. В результаті правила в’їзду тепер можна перевіряти на декількох сайтах.

Український МЗС запустив сайт Tripadvisor.mfa.gov.ua з інтерактивною картою світу, де можна перевіряти умови в’їзду в різні держави.

Запустився і наш проект VisitUkraine.today, де туристи також отримують на відстані актуальну інформацію про зміни до правил в’їзду/виїзду, транзиту, перебування в тій чи іншій країні світу. Оперативно та безпечно, не виходячи з дому.

Особисто я вдячний цьому році – він дав мені та моїй команді неймовірний стимул рухатися вперед і вгору з незвичною швидкістю. Але з кожним реалізованим проектом отриманий результат виправдовує всі витрачені сили, нерви та час.

Що стосується прогнозів на майбутній рік – загадувати складно. Але можу сказати точно: для кожного представника турсфери, як і раніше, важливо буде тримати руку на пульсі потреб туриста, забезпечувати його максимальний комфорт і безпеку.

ПІДПРИЄМЕЦЬ З ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ: ЯК ВИГЛЯДАТИМЕ ТУРИСТ У КАРПАТАХ ПІСЛЯ КОВІДУ

Джерело: https://westnews.com.ua/pidpriyemets-z-tsentralnoyi-ukrayini-yak-viglyadatime-turist-u-karpatah-pislya-kovidu/

В Івано-Франківську презентували результати проєкту «Портрет туриста очима власників садиб в період пандемії».

Проєкт «Портрет туриста очима власників садиб в період пандемії» реалізується за підтримки Українського культурного фонду, пише WestNews.

За проектом протягом двох місяців для учасників проводили онлайн- та офлайн навчання, консультації.

Реалізовували проект у трьох районах: Верховинському, Косівському та Яремчанщині. В опитуванні взяв участь 301 власник садиб.

Згідно опитування кількість гостей в середньому до шести людей. Кількість відпочиваючих спала на 50-75%. Окрім пандемії впливала на відпочинок повінь.

Понад 50% садиб продовжать працювати у майбутньому. Трохи більше 21% вже припинили діяльність і відновлять діяльність після відкриття турів.

Портрет туриста, якого очікують у постковідний період, – переважно чоловіки 26-35 років. Він подорожуватиме не менше ніж сім діб. Турист приїде з компанією чи сім’єю з Центральної України. Він витрачатиме на добу з однієї особи не менше 200-400 гривень. Мета подорожей – культурно-пізнавальна. Також зазначається, що очікуваний турист – підприємець.

«2020 рік показав цікаву особливість. Ми прогнозували, що туристичні потоки впадуть. Друга половина літа і перша половина осені – туристи обирали і відпочинок, і безпеку. Власне, коли почали моніторити туристичні збори, то вони становлять більше 5,5 млн гривень. У Верховинському та Долинському районах туристичний збір виріс на 100%. Ці два райони продемонстрували, що зелений туризм в нашій області може рости», – зазначав начальник Управління туризму Віталій Передерко.

Через сміття стан українських морів на межі екологічної катастрофи

Про це повідомили на Facebook-сторінці голови Державної екологічної інспекції України Андрія Мальованого. За даними проєкту EMBLAS, засміченість Чорного моря вдвічі перевищує аналогічний показник Середземного. «Стан наших морів – особливо Чорного, сьогодні на межі екологічної катастрофи. – зазначає Андрій Мальований. – Якщо в Середземному морі на 1 кв. м. припадає 52 одиниці сміття, то в Чорному – 90,5». Вихід з ситуації, що склалася з водними ресурсами України, вбачають у впровадженні цифрових технологій проти пластикового забруднення морської екосистеми. «Держекоінспекція приєднається до розробки цифрової платформи GPML, яка ініціюється Програмою ООН з навколишнього середовища», – повідомляє очільник органу виконавчої влади. Спільними зусиллями планується створити програмний продукт, який дозволить відслідковувати засмічення морів, аналізувати обсяги генерації та переробки пластикового сміття та координувати зусилля країн для очищення вод. Як повідомляв «Погляд», те, як цьогоріч «зацвіло» Чорне море, було видно навіть з космосу. А восени, майже через рік після аварії, напівзатонулий танкер нарешті поставили на кіль. Він же став причиною розливу нафтопродуктів у Чорне море. Нагадаємо, ще минулоріч наголошували, що Чорному морю необхідна Державна програма з порятунку. Для зручності і аби бути першим у курсі найсвіжіших новин України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Щоб не пропустити найсвіжіші новини – обов’язково вмикайте повідомлення у вашому Telegram.

Як зменшити кількість сміття в громаді: експерименти ОТГ на Харківщині

Джерело: https://life.pravda.com.ua/society/2020/12/17/243412/

Більшість органічних продуктів виглядають безпечними для природи. Зрештою, вони натуральні.

Але насправді захоронення органіки на звалищах завдає серйозної шкоди довкіллю.

При розкладанні органіки утворюється парниковий газ метан.

А ще він спричиняє загоряння звалищ.

Також, коли органіка перемішується з побутовими відходами, це часто унеможливлює їхню переробку.

За даними Управління з охорони довкілля США, органічні відходи складають понад 30% того, що ми викидаємо. А в країнах з низьким доходом ця цифра може досягати 64%.

У Мереф’янській громаді на Харківщині вирішили зменшити обсяги сміття і, відповідно, шкоду довкіллю за допомогою компостування органічних відходів.

Фото: Pixavril/Depositphotos

“Всеукраїнська концепція щодо зменшення кількості відходів в основному полягає в тому, щоб відділяти вторсировину, яка потім йде на переробку.

Йдеться про пластик, скло, папір та метал. Ми трохи розвернули цей ракурс і працюємо в площині органічних відходів”, – розповідає головний інженер ВКП “Служба замовника” (комунальне підприємство, яке займається вивозом сміття), технічний експерт проєкту із компостування Ярослав Голіздра.

У громаді дослідили, що близько 45-50% відходів залежно від сезону – органіка.

“Тому якщо є можливість зменшити кількість відходів, які потрапляють на полігон одразу на 50%, відібравши лише органіку, це вже є добрий показник“, – розповідає спеціалістка відділу Міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради Олена Броварник

У громаді за рік утворюється близько 60 тис. кубічних метрів сміття. Відповідно, органічних відходів там близько 30 тис. кубічних метрів.

“Найпростіший спосіб переробки органіки – це компостування.

Але для того, щоб визначити площу, яка потрібна саме для компостування, а також ефективність, ми повинні визначити, саме яким видом компостування ми підемо”, – додає Олена Броварник.

Також в громаді більшість людей живе у приватному секторі, але не у всіх є компостери.

“В нас є мапа компостерів, які ми заповнювали.

Все одно дехто не хоче компостувати і буде виносити свої залишки на муніципальний компостер”,  розповідає Олена Броварник.

У громаді дослідили, що близько 45-50% відходів залежно від сезону – органіка. Олена Броварник

Тому в ОТГ вирішили провести експеримент з 5 різними видами компостерів, щоб визначити, який з них є найбільш оптимальним та ефективним.

Наразі в громаді експериментують з такими типами бурстів (насипних компостерів):

  •    Компостування природним (відкритим) способом,
  •    Перегнивання під накритою плівкою,
  •    Аерація компосту,
  •    Удобрювання компосту активними біопрепаратами,
  •    Компостування за допомогою черв’яків виду “Старатель”.

Проведення експерименту підтримала Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні, а партнерство з Мерефою було встановлено в рамках проекту “Не пали – компостуй”. Це спільний проект проект Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні та Центру розвитку інновацій.

“У нас є майданчик, на якому сформовані ці бурсти.

Один просто лежить, другий – накритий плівкою, третій – постійно буде перемішуватися і перевертатися, а четвертий – запущені спеціального сорту черв’яки.

П’ятий – регулярно обробляється біопрепаратами. У результаті цього експерименту ми зрозуміємо, яким способом нам компостувати”,  пояснює Олена Броварник.

Бурсти нині вкопані в землю на глибину до 1,5 метри, щоб взимку можна було зберігати комфортну температуру для компостування.

Такі типи компостерів обрані з урахуванням того, що це є найдешевша технологія при великих об’ємах відходів.

Бурсти нині вкопані в землю на глибину до 1,5 метри, щоб взимку можна було зберігати комфортну температуру для компостування

Експеримент у Мерефі ще не закінчили, тому сказати, який вид компостеру “переможе” поки точно не можуть.

“Кажуть, що себе непогано показують черв’яки і спосіб з аерацією.

Питання в тому, що в зимовий час черв’ячки як і біопрепарати є не дуже активними.

Але треба дивитися, як це буде в нас. Ще одна особливість нашого експерименту в тому, що проводимо ми його взимку, тому зможемо оцінити ефективність того чи іншого способу саме взимку”,  додає Олена Броварник.

В ОТГ вирішили провести експеримент з 5 різними видами компостерів, щоб визначити, який з них є найбільш оптимальним та ефективним

Для експерименту потрібно приблизно 2-3 місяці.

“Чому саме взимку?

Тому що максимальна кількість біологічних відходів – це листя, яке збирається саме восени, і воно буде лежати взимку. Перегнивання у цей час не йде дуже швидко”, – пояснює спеціалістка відділу ЖКГ.

Технологію, яка виявиться найефективнішою, в подальшому застосовуватимуть для переробки понад 30 тис. кубічних метрів органічного сміття.

“Ми будемо відштовхуватися від кінцевого результату.

Припустимо, бурст, де компостування відбувається за допомогою біопрепаратів, завершує свій цикл на 30-му дні, а бурст, де йде аерація – на 45 дні. Раціональніше для міста буде бурс з біопрепаратами.

Різниця в часі не дуже велика, але затрат менше”,  розповідає технічний спеціаліст проєкту Ярослав Голіздра.

 Технологію, яка виявиться найефективнішою, в подальшому застосовуватимуть для переробки понад 30 тис. кубічних метрів органічного сміття

Чому не можна просто висипати все на одну купку і залишити перегнивати?

Провідна експертка з питань управління відходами Тетяна Омеляненко вважає, що такий спосіб може спрацювати з невеликою кількістю відходів.

“Це можливо лише в умовах індивідуального компостування в приватних домогосподарствах для невеликого обсягу відходів, але процес триватиме значно довше”, – пояснює Тетяна Омелялненко.

На її думку, найефективнішим способом компостування може бути аерація, яка також є частиною експерименту в Мереф’янській громаді. 

Про те, як компостувати харчові відходи в місті, можна детально дізнатися за посиланням.

У громаді вже мають декілька варіантів, де можна буде використовувати утворений завдяки компостуванню перегній.

Для підживлення енергетичної верби

“У нас в планах – створення посадки енергетичної верби, яка щороку потребує добрив.

В рамках оцієї плантації ми будемо частинами зрізати.

І в нас є заклади освіти і культури, які опалюються твердим паливом”, – розповідає Олена Броварник.

Для ремонту доріг

“Також в нас ведуться ремонтні роботи доріг, і цей грунт можна використовувати як підсипку для подушки”,  розповідає Ярослав Голіздра.

Для захоронення твердих побутових відходів

“Тверді відходи нікуди не зникають. Технічна підсипка буде необхідна для того, щоб захороняти відходи шарами”,  пояснює  Голіздра.

Для досліджень школярів

“Ця тема була б дуже актуальна для написання роботи в Малій акаднмії наук”,  вважає Ярослав Голіздра.

В громаді хочуть залучити школярів до експерименту.

“Залежно від результатів переговорів із вчителем, можна вибрати певну тему.

Якщо це агрономія МАН, то було би чудово подивитися, як проростають рослини на перегної з відходів, наприклад, помідори, і потім здати їх на аналіз”, – додає  Голіздра.

Матеріал створено за підтримки Програми розвитку Організації Об‘єднаних Націй (ПРООН) в Україні. Думки, зауваження, висновки чи рекомендації, викладені в репортажі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ПРООН.

Катерина Хорощак, УП.Життя

Житомирщина популяризує селфі-туризм

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3150583-zitomirsina-popularizue-selfiturizm.html
У Житомирській області популяризують селфі-туризм на об’єктах, які часто відвідують мандрівники, та маловідомих локаціях.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів директор Житомирського обласного туристичного інформаційного центру Василь Кравчук.

«Ми помітили, що селфі-туризм став популярним торік після публікації про зелені тунелі на Житомирщині. Люди почали їхати до Нового Заводу, до Владівки, де є такі природні тунелі, і публікувати фото із хештегами. Зараз пропонуємо п’ять таких популярних локацій для селфі-туризму», – зазначив Кравчук.

За його словами, для такого виду туризму не обов’язково бути мандрівником, адже багато людей, проїжджаючи повз популярні локації, зупиняються там, щоб зробити фото.Читайте також: На Вінниччині з’явився томатний «магніт» для туристів

У турінфоцентрі рекомендують для селфі садибу Терещенка у селі Дениші, що за 20 км від Житомира. Від будівлі, про яку є чимало легенд, наразі залишилися вежа, частина західної стіни та сходи.

У Житомирі колоритні селфі можна зробити біля скелі Голова Чацького, яка вважається візитівкою міста.

У селі Старий Солотвин Бердичівського району є романтичний острів кохання з будинком рибалки, до якого прокладено місток. Там часто влаштовують весільні фотосесії, а туристи роблять селфі.

Альтернатива клеванському Тунелю кохання на Житомирщині це – зелений тунель дорогою до села Владівка у Малинському районі. Найколоритніші селфі там виходять влітку та восени.

Управління відходами: врахувати всі аспекти

Джерело: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/upravlinnya-vidhodami-vrahuvati-vsi-aspekti/

Верховна Рада 21 липня 2020 р. ухвалила у першому читанні законопроєкт «Про управління відходами» (реєстр. №2207-1-Д), який активно готує профільний комітет парламенту для його розгляду і ухвалення у другому читанні.

Очевидно, що такий законопроєкт перед його ухваленням мав би пройти широке громадське обговорення насамперед у територіальних громадах, оскільки будь-яка недосконалість закону матиме негативні наслідки і для економіки країни, і для людей. Тож він має враховувати не тільки практику європейського регулювання відносин у зазначеній сфері, а й реалії сучасної України.

Щодо оператора муніципальної системи

Законопроєкт передбачає встановити, що оператором муніципальної системи управління побутовими відходами може бути виключно комунальне підприємство. Без сумніву, ця норма дискримінаційна і порушує конституційні принципи рівності всіх форм власності. До того ж обрання комунального підприємства як оператора без будь-якого конкурсу — законодавче обмеження розвитку конкуренції у цій галузі. Крім того, такий оператор, визначений як виключно комунальне підприємство, може стати, за суттю, зайвим посередником, на утримання якого будуть спрямовувати значні кошти (за орієнтовними розрахунками експертів — близько 50 копійок з кожного споживача послуг), передусім тоді, коли таке підприємство безпосередньо не буде одночасно надавати інші послуги у галузі управління відходами, як-то збирання, вивезення, перероблення або видалення. Статус посередника містить величезні корупційні ризики і неминуче призведе до зловживань у його діяльності.

На мою думку, якщо і запроваджувати оператора (адміністратора) муніципальної системи управління відходами, то таким оператором може бути будь-який суб’єкт господарювання незалежно від форми власності. Така норма не тільки узгоджуватиметься з Конституцією України (згідно з якою, держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності, всі суб’єкти права власності рівні перед законом), а й дасть змогу виконавчому органу відповідної ради обирати відповідного оператора залежно не від форми власності суб’єкта господарювання, а від матеріально-технічного, кадрового забезпечення, а головне — досвіду роботи у цій галузі.

Слід зауважити, що терміни «оператор муніципальної системи управління побутовими відходами», «муніципальні пункти роздільного збирання побутових відходів», які містять слово «муніципальні», некоректні, оскільки в Україні немає «муніципалітетів» як органів управління адміністративно-територіальних одиниць. Тож доцільно говорити про «територіальні (регіональні)» або «місцеві» системи управління такими відходами.

Для розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно визначення оператора муніципальної системи управління відходами (а частиною першою статті 32 законопроєкту, ухваленого в першому читанні, встановлено імперативну норму щодо обов’язковості його визначення у територіальних громадах з чисельністю населення понад 150 000 осіб), вбачається за доцільне передбачити, що лише у територіальних громадах з чисельністю населення понад 1 000 000 осіб або якщо обсяг вивезення побутових відходів до місць їх захоронення (полігонів, сміттєзвалищ) щорічно становить понад 500 000 тонн, обов’язково визначається такий оператор. Інакше питання про доцільність чи недоцільність визначення оператора муніципальної системи управління побутовими відходами вирішують міські, сільські, селищні ради та ради об’єднаних територіальних громад.

Операторами мають бути суб’єкти господарювання з відповідним досвідом роботи та технічним забезпеченням. Фото з сайту svitlorada.gov.ua
Операторами мають бути суб’єкти господарювання з відповідним досвідом роботи та технічним забезпеченням. Фото з сайту svitlorada.gov.ua

Сміттєзвалища: від занедбаних до сучасних полігонів

У поправках до законопроєкту до другого читання слід приділити особливу увагу необхідності гармонізації із законодавством місць захоронення відходів (полігони, сміттєзвалища), а також забезпеченню ефективної діяльності та надання державної підтримки суб’єктам господарювання, які здійснюють управління (утримання, експлуатацію) таких місць захоронення відходів.

Адже на сьогодні ці суб’єкти — фактично ключові гравці на ринку управління відходами поряд з іншими суб’єктами, які надають окремі послуги із збирання відходів, їхнього вивезення і перероблення.

На мою думку, саме суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють управління полігонами (сміттєзвалищами), крім надання послуг із захоронення відходів, повинні: взяти на себе всю відповідальність за приведення таких об’єктів у відповідність до вимог законодавства; забезпечити будівництво сміттєсортувальних, сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів, підприємств з вироблення теплової та електричної енергії; сконцентрувати (залучити) фінансові та інші ресурси, щоб забезпечити на власних виробничих потужностях максимальне сортування та перероблення відходів, їх енергетичну утилізацію, аби захоронення відходів безпосередньо на полігонах (сміттєзвалищах) відбувалося у мінімальних обсягах відповідно до європейських вимог.

Для цього пропонується: по-перше, встановити, що суб’єкт господарювання, який здійснює управління (утримання, експлуатацію) місць захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище), — власник відходів, розміщених у місцях захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище). Це дасть змогу такому суб’єкту вільно розпоряджатися відходами, зокрема для виготовлення відновлюваного палива та їх енергетичної утилізації.

До речі, питання власності на відходи і особливо процедура переходу права власності на такі відходи, на жаль, і в чинному Законі України «Про відходи», і в законопроєкті залишається належним чином не врегульованим.

По-друге, передбачити можливість укладення суб’єктом господарювання, що здійснює управління (утримання, експлуатацію) місць захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище), договорів про надання послуги з управління побутовими відходами безпосередньо з так званими комерційними утворювачами побутових послуг (суб’єктами господарювання), а також з ОСББ.

По-третє, передбачити можливість спрямування на формування інвестиційної програми суб’єкта господарювання, який здійснює управління (утримання, експлуатацію) місць захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище), крім власних і запозичених коштів, також коштів державного і місцевих бюджетів, передбачених для забезпечення виконання Національного і регіональних планів управління відходами, екологічного податку, коштів державного фонду регіонального розвитку та відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища (частина друга статті 36, стаття 41 законопроєкту).

По-четверте, закласти у прикінцевих і перехідних положеннях законопроєкту гарантії подальшої діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють управління (утримання, експлуатацію) місць захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище). А саме: якщо програмами їх діяльності передбачено розроблення та реалізація проєктів з будівництва сміттєпереробних та сміттєспалювальних підприємств, і які на момент набрання чинності цим законом приступили до проєктування та/або будівництва таких підприємств, зокрема із залученням іноземних та вітчизняних інвестицій, такі суб’єкти повинні продовжити у встановленому порядку виконання робіт (надання послуг), пов’язаних з управлінням (утриманням, експлуатацією) відповідних місць захоронення відходів; затвердження планів приведення місць захоронення відходів (полігон, сміттєзвалище) у відповідність до вимог законодавства згідно з графіком, визначеним умовами дозволу на здійснення операцій з управління відходами, і строк виконання такого плану не менш як 5 та не більш як 10 років; покладення на органи місцевого самоврядування обов’язку з надання цим суб’єктам необхідної організаційної, технічної, фінансової, зокрема допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», і здійснювати інше сприяння для приведення таких полігонів (сміттєзвалищ) у відповідність до встановлених законодавством вимог.

У законопроєкті вкрай важливо запровадити норми щодо можливості виробництва в Україні відновлюваного палива з відходів (SRF, RDF), його спалювання для вироблення електричної і теплової енергії, а також використання як альтернативного палива, зокрема на підприємствах з виробництва цементу — замість кам’яного вугілля або природного газу. Слід надати право органам місцевого самоврядування здійснювати передачу безгоспних відходів безпосередньо виробникам відновлюваного палива з відходів.

Крім того, стаття 10 законопроєкту передбачає запровадити поняття «розширеної відповідальності виробника».

Хочу зазначити, що ця стаття має лише рамковий характер і не містить жодного механізму її реалізації. Тож, на мою думку, аби не плодити окремих законопроєктів, доцільно зазначену статтю законопроєкту трансформувати в окремі розділи або глави. Надто що в законопроєкті міститься окремий розділ V «Побутові відходи».

Питання тарифів і фінансування

Одне із ключових і належним чином не врегульованих в законопроєкті питань — формування тарифів на видалення (захоронення) відходів, догляд за полігонами після їх закриття (частина сьома статті 41). Передбачено, що під час формування тарифу до його складу входить повний перелік матеріально-технічних, експлуатаційних та адміністративних витрат, а також фінансова гарантія, до якої належать витрати на закриття полігона та догляд за ним після закриття протягом 30 років. Порядок нарахування (встановлення) та використання фінансової гарантії встановлює закон.

Очевидно, що перспективи ухвалення такого окремого закону дуже віддалені, що створює проблему недофінансування відповідних заходів з догляду за полігонами (сміттєзвалищами) після їх закриття. Тож доцільно встановити, що до складу відповідного тарифу (витрат) входять необхідні матеріально-технічні, експлуатаційні та адміністративні витрати, частина суми екологічного податку до місцевого бюджету, а також сума фінансової гарантії для покриття витрат на закриття полігона (сміттєзвалища) і його подальше утримання протягом 30 років після закриття, порядок нарахування та використання якої визначає Кабінет Міністрів. Цей порядок має визначати саме Закон «Про управління відходами», а не інші, які не відомо коли та чи взагалі буде ухвалено.

Натомість стаття 56 законопроєкту, що регулює питання фінансування заходів з управління відходами, фактично повторює чинну редакцію Закону України «Про відходи». Безумовно, принцип «хто смітить, той і платить» правильний, але в реаліях нашої країни його поки що важко реалізувати на практиці. Тому, на мою думку, в цій статті доцільно встановити (можливо, лише на перехідний період), що фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюють за рахунок коштів екологічного податку, державного і місцевих бюджетів, передбачених для забезпечення виконання Національного та регіональних планів управління відходами, коштів державного фонду регіонального розвитку та відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища, коштів суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, коштів утворювачів і власників відходів та з інших джерел, не заборонених законом.

Для цього під час підготовки державного і місцевих бюджетів окремим рядком слід визначати кошти для забезпечення виконання Національного і регіональних планів управління відходами, використання яких має здійснюватися у порядку, встановленому для виконання бюджетних програм. Для фінансування або пайової участі у фінансуванні інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку у сфері управління відходами можна в передбаченому Бюджетним кодексом України порядку залучати кошти державного фонду регіонального розвитку.

Також слід надати право органам місцевого самоврядування укладати з виробниками продукції, розташованими в межах відповідної території, договори про фінансову підтримку реалізації окремих програм і заходів, передбачених місцевими планами управління відходами (планами управління відходами територіальної громади).

Оренда місць захоронення відходів: бути чи не бути?

Без сумніву, бути. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині зняття заборони на передачу в оренду спеціально відведених місць чи об’єктів, призначених для захоронення відходів, дозволивши таку оренду лише тим суб’єктам господарювання, які здійснюють управління (утримання, експлуатацію) таких місць чи об’єктів і виключно на період виконання ними зазначених функцій згідно з договором з відповідним органом місцевого самоврядування.

Абсолютно неприйнятна в законопроєкті, на моє переконання, форма визначення повноважень відповідних органів державної влади, насамперед Кабінету Міністрів (стаття 19), яка фактично зводиться до перерахунку підзаконних актів, які має ухвалити уряд на виконання цього закону. Адже відповідні посилання вже зроблено у відповідних статтях законопроєкту.

Підсумовуючи, зазначу, що врахування цих пропозицій відповідає інтересам усієї галузі, в якій понад 60 тисяч працівників, створить прозорі й зрозумілі умови діяльності відповідних суб’єктів господарювання, сприятиме залученню інвестицій.

Павло КОНДИК,
ексзаступник Міністра Кабінету Міністрів,
керівник юридичного підрозділу Секретаріату
Кабінету Міністрів України (2005—2015),
для «
Урядового кур’єра»

У Фінляндії будують перший у Європі завод для переробки побутового текстильного сміття

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/09/24/7114669/

У Фінляндії влітку 2021 року відкриють перший завод, який прийматиме на переробку зношений одяг та інші текстильні відходи від домогосподарств. 

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Yle.

Будівництво заводу вже розпочалося у Пайміо, неподалік від міста Турку на південному заході країни. 

Як пише видання, це буде перший подібний завод не лише у Фінляндії, а й у Європі, і саме цієї “ланки” бракує для того, щоб країна отримала повноцінно функціонуючий ланцюжок переробки. 

На ньому буде можливо перетворити викинутий текстиль на матеріал, який промисловість зможе використовувати для виробництва нової продукції. 

Завод створить сотні нових робочих місць та допоможе Фінляндії вирішити проблему з текстильним сміттям. За рік його накопичується 70-100 тисяч тонн.

“Ми плануємо наступного літа відкрити одну лінію, яка механічно розділятиме волокна… Робота буде запускатися поетапно”, – розповідає проєктний менежер Сіні Ілмонен з Lounais-Suomen Jätehuolto Oy, компанії, що здійснює будівництво.

Згідно з новим проєктом закону про відходи, передбачається, що Фінляндія почне збирати відходи текстилю окремо у 2023 році. За законодавством ЄС, країни-члени мають почати робити це з 2025 року. 

Пілотний проєкт прийому відходів текстилю від населення починався із залученням 5 муніципальних компаній, зараз цим займаються вже 30.

Поки що відсортований текстиль, який придатний для подальшої переробки, звозять у Турку, де він чекає завершення будівництва заводу.

ГО ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ запрошує на он-лайн тренінг із навчання в програмі «Контакт-центр»

30 листопада 2020р. ГО «ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ» проводить он-лайн тренінги в Zoom для робітників комунальних послуг та навчання громади в програмі «Контакт – центр».  Для оперативної обробки заяв від мешканців та подальшого звітування.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ  «ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ» в рамках Компоненту «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми ООН із відновлення та розбудови миру реалізує проєкт: «Прозорість та відкритість органів влади для населення шляхом впровадження новітніх технологій» у смт.Очеретино Ясинуватського району Донецькій області.

Запрошуємо усіх бажаючих прийняти участь в он-лай тренінгах!

Контакти для запису: voloshkovoy-field@gmail.com, тел.: 068-904-94-95

ГО «ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ» запрошує на презентацію проєкту!

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ  ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ в рамках Компоненту «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми ООН із відновлення та розбудови миру реалізує проєкт: «Прозорість та відкритість органів влади для населення шляхом впровадження новітніх технологій» у смт. Очеретино Ясинуватського району Донецькій області.

16 листопада 2020р. представниками ГО «ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ» буде проведено презентацію проєкту з представниками громади. Тема заходу:«Прозорість та відкритість органів місцевого самоврядування». Були обговорені наступні питання: – налагодження зворотного зв’язку між громадою та органами місцевої влади,шляхом новітніх технологій, а саме програмою «Контакт-Центр» – доступність та прозорість звернення мешканців до різних структур в он-лайн формі «Контакт-Цент»

Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь!

Контакти для запису: voloshkovoy-field@gmail.com, тел.: 068-904-94-95