Зелений туризм у громадах

«Боброві витребеньки» та «Легенди Пониззя». На Хмельниччині планують заробляти на туризмі. Зелені маршрути розробляють одразу у двох громадах краю – Сатанівській та Староушицькій. В останній туристичний веломаршрут вже напрацювали. Презентувати його мають у цьому сезоні. Окрім велозаїздів, туристам пропонуватимуть велоквести та чаї у місцевій трав’ярні.

Трав’ярня, місцева кухня та велоквести. Староушицька ОТГ активно взялася за розвиток туризму.Наразі громада розробляє зеленийвеломаршрут.

Зелений туризм – не тільки додаткові гроші у місцеву казну. У першу чергу, – це дохід та користь для самих жителів громади. Продовжити читання “Зелений туризм у громадах”

У Херсоні школярі здобули грант на очищення Чорного моря від пластику

Джерело: https://shotam.info/u-khersoni-shkoliari-zdobuly-hrant-na-ochyshchennia-chornoho-moria-vid-plastyku/

Еколого-учнівська команда Zero Waste School херсонської школи №32 виграла грант Євросоюзу за проєкт, спрямований на очищення Чорного моря від пластику.

У Херсоні школярі здобули грант на очищення Чорного моря від пластику, ШоТам
Фото з відкритих джерел

Про це пише Суспільне медіа.

За інформацією, наразі школярі шукають приміщення для переробки пластикових кришечок.

“Це грант, започаткований Євросоюзом, і він реалізовується на кошти Євросоюзу. Проєкт називається “Посилення екологічного моніторингу Чорного моря”. Наша мета – вберегти Чорне море. Під час туристичного сезону там купа сміття і найбільше пластику”, – сказала керівниця еколого-учнівської команди Zero Waste School Ольга Демченко.

Учениця херсонської школи №32 та учасниця команди Zero Waste School Дарія Привалова розповідає, що вони вчитимуть підприємців, які розвернули свою справу на березі Чорного моря, як поводитися правильно із відходами.

Також діти встановлять контейнери у вигляді морських жителів, щоб заохочувати людей.

Зазначається, що цей грант має декілька напрямків. Один з них – відкриття майстерні з переробки пластикових кришечок. Завдяки проведеній роботі учнів 32-ї школи, вже зібрано понад 50 кг пластикових кришечок.

Учні планують переробляти два види пластику з маркуванням 2,5 і виробляти з нього лавочки і пластикові таблички.

Нагадаємо, до Українського фонду стартапів надійшлопонад 300 заявок.

Нуль відходів

Джерело:https://11tv.dp.ua/news/dp/20200121-nul-vidhodiv.html

Фото з відкритих джерел


Компанія з Дніпра створила пакети для сміття, які повністю розкладаються у компості лише за пів року! Під час такого виробництва взагалі не використовується поліетилен. Незабаром екологічні сміттєві пакети можна буде придбати в усіх великих мережах супермаркетів. Подробиці – далі у сюжеті.

Пахнуть горіхами, вироблені з крохмалю та продуктів переробки тростини. І стовідсотково розкладаються. Перші по-справжньому екологічні пакети українського виробництва з’явилися на полицях магазинів завдяки розробникам із Дніпра.

На звичайному полігоні, за прогнозами розробників, для повного розкладання знадобиться не більш, як три роки. У своїх властивостях екологічні пакети нічим не поступаються звичайним поліетиленовим.

А ось їхня вартість, на жаль, значно вища поліетиленових аналогів. Аж у два з половиною рази. Втім вони того варті, переконують розробники. Кожна людина щодня генерує один кілограм сміття. І через використання великої кількості пластику й поліетилену, розкладається воно століттями.


Веломандрівників на Хмельниччину приваблюватимуть “Легендами Пониззя”

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2857855-velomandrivnikiv-na-hmelniccinu-privabluvatimut-legendami-ponizza.html

У Староушицькій об’єднаній територіальній громаді, що на Хмельниччині, розробили нові туристичні продукти – велосипедно-водний маршрут “Легенди Пониззя” та велоквест.

У такий спосіб громада планує розвивати зелений туризм, повідомляє “Суспільне”.

Зазначається, що з осені Староушицька громада почала співпрацювати з хмельницьким веломандрівником Сергієм Толстіхіним. Спільно напрацювали туристичний веломаршрут територією громади, який презентують цього сезону.

“Велосипедами можна на 2-3 дня заїжджати в громаду з зеленими садибами, ми познайомилися з цими власниками і стараємося їх так періодично збирати, працювати з ними. Щоб мандрівники тут на ніч-дві могли затриматися і не тільки Бакоту подивитися”, – зазначив голова ОТГ Анатолій Тимчук.

На думку ж Толстихіна, внутрішній туризм, попри безліч культурних пам’яток та цікавих місць, на Поділлі розвинений слабо, і разом з однодумцями хоче змінити це.

Продовжити читання “Веломандрівників на Хмельниччину приваблюватимуть “Легендами Пониззя””

На Донбасі школярки відкрили екологічну швейну майстерню

Джерело:https://rubryka.com/2019/12/31/na-donbasi-shkolyarky-vidkryly-ekologichnu-shvejnu-majsternyu/

Фото svoi.city

Чотири школярки з Сєвєродонецька відкрили майстерню “Друге життя старим речам”. Зі старих речей шиють нові, корисні в побуті.

Про це розповідає svoi.city.

Майстерню в Сєвєродонецьку відкрили за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ та уряду Японії в рамках програми “UPSHIFT Україна”.

школярки еко

Фото svoi.city

Що за ідея?

Соціальним підприємництвом зайнялися старшокласниці Вероніка, Ліза, Соня і Маргарита. За допомогою проекту школярки хочуть зменшити кількість пластику, який люди використовують в побуті.

– Ми пропонуємо людям альтернативу тому, що вони найчастіше використовують у повсякденному житті: поліетиленовим пакетам, сумкам, іншим речам із пластику. Ми замінимо їх на екосумки, мішечки. Вони стильні, зручні і не шкодять навколишньому середовищу. З практичної точки зору більш вигідні – не рвуться і можна заощадити, – розповідає Вероніка, лідер проекту.

Що саме роблять в майстерні?

Школярки самі шиють сумки, торби, мішечки, пенали, рюкзаки. Вони роблять їх як з нової тканини, так і зі старих речей, які люди приносять в майстерню. Від матеріалу залежить ціна замовлення.

Також підприємниці готові проводити майстер-класи і поширювати свої ідеї серед молоді.

А замовлення вже є?

Команда “Друге життя старим речам” розмістила майстерню в приміщенні громадського простору “ХочуБуду”. Тут вони і отримали перше замовлення: 50 брендованих сумок для “ХочуБуду”.

Ментор проекту Марина Лисенко каже:

– Добре, що дівчата не побоялися і подали заявку на програму “UPSHIFT Україна”. Для них це хороший старт у доросле життя. Інтенсивно попрацювавши над проектом три місяці, вони навчилися багато чому: комунікувати з партнерами, шукати приміщення, робити макети, замовлення, вирішувати фінансові питання. Усі ці навички – від створення проекту до закупівель – знадобляться їм в будь-якому випадку.

В Австралії врятували 90 тисяч тварин, які постраждали від пожеж

Джерело: https://rubryka.com/2020/01/09/avstrali-vryatuval-90-tysyach-tvaryn-yaki-postrazhdaly-vid-pozhezh/

Австралійська сім’я врятувала 90 тисяч тварин, які постраждали від пожеж.

Про це пише Екологія життя.

«На цьому тижні ми лікували нашого 90-тисячного пацієнта. Щоб впоратися з такою кількістю тварин, які надійшли в лікарню, в 2019 році ми відкрили реабілітаційний центр для морських черепах, відділення для морських змій і збираємося закінчити будівництво нової зони для відновлення птахів, але цього все ще недостатньо, щоб зупиниться», – написали власники госпіталю.

Колись їх прабатьки Боб і Лінн Ірвін відкрили Зоопарк Австралії в Квінсленді, їх батьки Стів і Террі Ірвін взяли сімейну справу і допомагали доглядати за тваринами в зоопарку. Їхній батько Стів Ірвін став відомим австралійським журналістом, натуралістом і експертом в області дикої природи і диких тварин. На базі зоопарку був відкритий шпиталь для тварин, в якому і було врятовано стільки тварин, які постраждали від лісових пожеж.

«Папа витратив усе своє життя на захист дикої природи і диких місць, особливо в Австралії. Хотілося б, щоб він був тут прямо зараз і давав поради і сили в цей час спустошення, викликаного пожежами. Я знаю, що його дух продовжує жити завдяки нашій роботі зі збереження природи, і я сподіваюся, що разом ми зможемо дати йому привід пишатися нами», – написала його дочка в своєму Інстаграм.

«Через стількох руйнівних пожеж в Австралії моє серце розривається за людей і диких тварин, які так багато втратили», – поділилася вона. «Поруч з нами немає пожеж. Наш госпіталь дикої природи завантажений більше, ніж будь-коли».

Госпіталь дикої природи сім’ї Ірвін протягом останніх 16 років надає послуги з цілодобової реабілітації тварин. Госпіталь приймає тварин з усією Австралії. Сотні сероголових летючих лисиць, занесених до списку вразливих видів, були доставлені в Квінсленд після того, як рятувальний центр, в якому вони видужували, опинився під загрозою пожежі і був евакуйований. Деякі з них зараз перебувають під наглядом команди в госпіталі, поки вони не стануть досить здоровими, щоб повернутися додому, і не зникне загроза пожежі. Крім порятунку тварин, співробітники лікарні також займаються збором коштів для будівництва питних станцій в посушливих місцях.

НОВІ «ЛЕЖАЧІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ» І ВЕЛОСИПЕДНІ ДОРІЖКИ З’ЯВЛЯТЬСЯ В ЗАПОРІЖЖІ

Джерело: lenta.ua

На установку «лежачих поліцейських» витратять сумарно 1 мільйон гривень.

Продовжити читання “НОВІ «ЛЕЖАЧІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ» І ВЕЛОСИПЕДНІ ДОРІЖКИ З’ЯВЛЯТЬСЯ В ЗАПОРІЖЖІ”

ВОЛОНТЕРИ ВИТЯГЛИ З ДНІПРА ДЕСЯТКИ МІШКІВ ЗІ СМІТТЯМ

Джерело: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3542/188/140925/

У Черкасах волонтери громадської організації чистили Дніпро. Як розповідає Ілля Слободяник, голова цієї громадської організації, прибирали дно та узбережжя річки Дніпро в районі набережної неподалік річкового порту. «За кілька годин спільними зусиллями було піднято з дна річки кілька десятків мішків зі сміттям. Назбирали скляних пляшок та банок, пластикових та поліетиленових пакетів, знайшли відро, чайник, два мобільні телефони, свинцеві годівнички (для риби. — Ред.), покришки різного діаметру», — розповідає пан Ілля.

Продовжити читання “ВОЛОНТЕРИ ВИТЯГЛИ З ДНІПРА ДЕСЯТКИ МІШКІВ ЗІ СМІТТЯМ”

Українська етнокультура – це колиска європейської цивілізації

Джерело: galychyna.if.ua

На зустріч з відомим ученим, яку організували й провели активісти Івано-Франківського наукового товариства “Просвіта-СВІТОВИД” (керівник Юрій Полівчак), прийшло багато людей, які цікавляться історією свого народу, його джерелами, кого приваблює інше – ширше і грунтовніше – трактування української історії, ніж те, яке подає офіційна історіографія. Модератором зустрічі з Юрієм Шиловим виступив декан факультету історії, політології і міжнародних наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктор історичних наук, доктор філософії, професор кафедри етнології і археології, академік Академії наук вищої школи, заслужений діяч науки і техніки Микола Кугутяк. Продовжити читання “Українська етнокультура – це колиска європейської цивілізації”