6 садиб для зеленого туризму в Донецькій і Луганській областях

Джерело: https://svoi.city/read/history/91844/ne-tilki-more-i-gori-7-misc-na-donbasi-dlya-zelenogo-turizmu-

ерез карантин багато українців, які раніше виїжджали на відпочинок за кордон, вирішили придивитися до внутрішнього ринку. Традиційно найбільшим попитом користуються морські та гірські напрямки. Цього року через ажіотаж ціни на популярних курортах деруться вгору. Але лишилися напрямки, де можна відпочити не гірше, та ще й за помірну ціну. Йдеться про зелені садиби.

Хоча зелений туризм – відносно молода галузь в Україні, такі садиби нині є у селах кожної області. На Донбасі такий вид туризму розвивався ще до війни. Тоді він користувався популярністю у жителів великих міст, наприклад, Донецька чи Луганська. Але у 2014-му почав дещо занепадати. Нині цей вид відпочинку потроху відновлюється, з’являються нові садиби.

Свои.City зібрали кілька об’єктів, які демонструють: у селах Донбасу теж можна цікаво провести відпустку чи вихідні.

Біловодськ. Дім, закутаний у теплінь

Цей автентичний український будинок зі стаціонарними пічками та оригінальними розписами – перша зелена садиба Луганщини. Ще у 2006-му її створила вчителька математики з Біловодська Віра Аннусова разом з родиною.

Дім у Біловодську

Дім у БіловодськуНадано власником

Жінка давно захоплювалася туризмом, вела у школі туристичний гурток і з екскурсіями обходила всю Луганщину. Згодом разом з колегами створила жіночу правозахисну організацію та виявила, що великою проблемою регіону є низька зайнятість населення. Коли Віра дізналася про зелений туризм, то вирішила, що він зможе цю проблему вирішити. Почала проводити семінари по районах, розповідати про нову ініціативу. А щоб продемонструвати, що Луганщині цілком реально мати садибу, до якої буде потік туристів, створила її сама.

Дім у Біловодську / Фото надані власником

На той момент її родина жила в батьківській хаті. Місця було небагато, тому приймали гостей у кемпінгу та розселяли по сусідніх садибах. Родзинкою садиби Віри Аннусової були народні свята, сценарії до яких розробляла господиня:

– Наші свята були дуже популярні. На Івана Купала ми могли прийняти десь 300 людей. Охочих було більше, але просто не мали місця. Як тільки ми проводили такий захід, то утворювалася черга, щоб забронювати місце на наступний рік. Раніше найбільше було гостей з Києва та Луганська.До речі, луганчани досі телефонують мені, згадують наші колишні заходи і зітхають: «Живем воспоминаниями…»

У 2014-му родина Аннусових виїхала з селища та покинула садибу. Але минулої осені син пані Віри, Володимир, вирішив відродити сімейний бізнес. Здобув грант від Програми розвитку ООН, на який добудував альтанку та дитячий майданчик. Також створив дві музейні кімнати: «Бабусина хатина» та «Будиночок пасічника». Так садиба отримала друге життя.

Запрацювали вони одразу після послаблення карантину, на початку червня. Відкриття приурочили до свята Трійці. Традиційних масових заходів поки не проводять. Організовувати свята планують у серпні, якщо дозволятиме епідеміологічна ситуація. Зараз водять екскурсії всередині садиби, а також влаштовують майстер-класи з приготування традиційних страв: куліша, картоплі по-селянськи та галушок.

Территорія садиби в Біловодську

Территорія садиби в БіловодськуНадано власником

– Зараз нас відвідують лише місцеві жителі та люди з регіону, – розповідає Володимир Аннусов. – Тому залишатися на ніч у них потреби нема. Але на майбутнє плануємо пропонувати для ночівлі кемпінг. У нас є для нього майданчик, де можна встановити 4-5 палаток. У середньому можемо прийняти до десяти людей. Два намети маємо, але очікуємо, що туристи приїжджатимуть і зі своїми. У Біловодську є туристичні об’єкти, де ще можна переночувати. За потреби і ми можемо виділити два спальних місця в будинку.

Адреса: Луганська обл., Біловодськ, вул. Ракетна, 7 (за Будинком культури)

Ціна: відвідування садиби + екскурсія + обід – 100-120 грн

Олександро-Калинове. Зелена садиба Світлани Сазанської

Часто зелена садиба – це звичайний сільський будинок, де колись жила велика родина, а нині мешкає лише кілька людей, тому одну-дві кімнати можна здавати в оренду. За такою схемою працює садиба Світлани Сазанської в Олександро-Калиновому Донецької області.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Хата, де жінка приймає туристів, – це дім її батьків. Вона народилася в Олександро-Калиновому, але згодом переїхала до Костянтинівки. Коли ж повернулася, то побачила, що будинок на чотири кімнати для неї завеликий. Тому вирішила відкрити двері для туристів.

 У мене можна переночувати, є три вільних кімнати, людей на п’ять-шість буде. Пропоную ще триразове харчування. Готую сама, домашня кухня. Хто приїжджає з дітьми – у нас в селі гарний дитячий майданчик. Сама тримаю домашніх тварин: індики, курчата, кури, коти, собаки. Сумно не буде. Хто хоче трудотерапію – можу запропонувати на город піти, – жартує пані Світлана.

Хата Світлани Сазанської

Хата Світлани СазанськоїНадано власником

Село Олександро-Калинове має чим зацікавити туристів. Воно розташоване поруч з регіональним ландшафтним парком Клебан-Бик. А ще щороку до Дня Незалежності тут проводять фестиваль української культури «Смолянський куліш». Минулоріч він зібрав близько 5 тисяч учасників.

Адреса: Донецька обл., Костянтинівський район, с. Олександро-Калинове

Ціна: з триразовим харчуванням – 200 грн. Ночівля без харчування – 80 грн

Ярова. Ясина дача

Дачну ділянку у селі Ярова Донецької області просто на межі з національним парком «Святі гори» родина Ірина Кашициної придбала 13 років тому. Тоді вони проживали в Донецьку і потроху розбудовували дачу. На ділянці звели два будинки та літню кухню з альтанкою.

Цікава історія пов’язана з назвою садиби. «Ясиною» її називали задовго до того, як почали здавати. Почалася історія дачі з собаки Нюри. Коли вона з’явилася у родині Кашициних, у них постала проблема літнього відпочинку. У готелі з собаками не приймали, тому вирішили підшукати дачу. На жаль, Нюра довго не прожила, а дачу вони придбали практично одночасно з тим, як у їх родини з’явилася собака Яся. Тому і почали називати будинок не інакше, як «ясина дача».

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Після початку війни дача стала їм новим домом на чотири роки. Згодом родина перебралася до Києва, але після оголошення карантину Ірина з донькою повернулися на дачу, щоб перечекати епідемію там. Згодом вирішили, що такого дачного відпочинку нині потребують не лише вони. Тому з травня цього року один з будинків на своїй ділянці почали здавати.

– Поки це у нас своєрідний експеримент, але вже можу сказати, що він доволі вдалий. Цікавість у людей є, – відзначає Ірина. – Вони приїжджають до нас, бо це окрема територія, де можна жити цілком автономно, ні з ким не спілкуватися та не боятися підхопити інфекцію. Також у містян є необхідність вивезти на природу дітей. Зараз вони обмежені у пересуванні, а у нас – свобода.Багато хто приїжджає, щоб побувати у Святогірському парку. Він раніше завжди користувався попитом у донеччан. Мабуть, у людей досі ностальгія, тому і їдуть сюди

До речі, перші наші гості були вимушені переселенці з Донецька, які зараз живуть у Києві, потім – теж донеччани, але вже з Харкова.

У будинку одночасно може гостювати одна компанія не більш як з шести дорослих. Усі зручності – в приміщенні. Є гаряча вода та швидкісний інтернет.

Ясина дача

Ясина дачаНадано власником

Адреса: Донецька обл., смт. Ярова, вул. Незалежності, 25

Ціна: липень-серпень 550 грн на добу за оренду комплексу, інші місяці – від 400 грн

Зелена садиба в селі Богородичне

Ця зелена садиба поблизу Святогірська працює лише місяць, але її історія значно довша. Власник садиби Григорій Кичук придбав землю в цьому місці 15 років тому та довго будувався.

Садиба – на горі, над річкою, навколо – ліс. Багато сил Григорій вклав у ландшафтний дизайн і декор. На території садиби є озеро, насадження хвойних декоративних рослин, альтанки, грот, доки та пічка. Для дітей тут – тарзанки, гойдалки та пісочниця. Також Григорій зібрав колекцію предметів старовини. Серед них: праски, прядки та рубель – пристосування для прасування рушників.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Основний будинок, де прийматимуть гостей, поки в роботі. Нині відвідувачі можуть поселитися у невеликій «шевченківській» хаті. Туалет та душ – на вулиці. Але є вай-фай та кухня. Їжу можна приготувати і в традиційній печі.

Щоправда, попри таку масштабну роботу, господар не збирався приймати гостей цього року. Вмовили друзі.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

– Я не думав поки відкривати садибу. Спочатку хотів зробити все ідеально – і тільки тоді запускати проєкт. Але друзі в один голос запевняли: у мене є що подивитися, є куди піти. Тому, як тільки з’явилася можливість здавати окремий будинок, вони радили мені цим зайнятися. Знайома поширила інформацію у фейсбуці – і до нас почали приїжджати люди.

Хоча сам Святогірськ – дуже популярний і відомий серед жителів Донбасу, Григорій переконує, що може показати гостям ці місця з нового боку. Саме тому його садиба користується попитом.

– Я дуже люблю цей край, Святогірськ. Сам я родом з Волині, згодом жив у Донецьку. Але тут я обходив усе, знаю багато цікавих маршрутів. Зазвичай люди, які приїжджають до Святогірська, знають два-три маршрути, наприклад, лавра чи могила Іоана Затворника… А я знаю ще багато місць, куди можна людей зводити, що показати.

Навіть люди з Донбасу, які бували в Святогірську сотні разів, не бували там, де я можу їх провести. Є туристи, які приїжджають до нас за цей час вже вдруге та замовили будинок на місяць вперед.

Садиба в Богородичному

Садиба в БогородичномуНадано власником

Якщо садиба буде розширятися, Григорій планує організовувати тури на байдарках, прогулянки на квадроциклах. Хоче встановити зіплайн – швидкісний спуск канатом.

Адреса: Донецька обл., село Богородичне, вул. Яценко, 47

Ціна: 500 грн на добу за оренду комплексу

Зміївка, «Медове джерело»

У родині Ірини Васильєвої бджільництвом займалися поколіннями. Під час Голодомору цей промисел навіть врятував її рідним життя. У 1930-х роках прадід Ірини був головою колгоспу у Сватівському районі. Коли прийшов голод, всупереч вказівкам влади він дозволяв людям збирати колоски. За це його самого ледь не відправили в табори. Та оскільки в родині було дев’ять дітей, пожаліли і покарали втратою посади: перевели у пасічники.

– Мед є доволі специфічним продуктом, – пояснює Ірина. – Його не можна просто викачати і віддати до останньої краплі. Він все одно лишається на посуді. Ці залишки і допомогли нашій родині вижити.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Жінка займається пасікою близько двох років. Раніше бджільництвом захоплювався її чоловік. 13 років тому він почав з п’яти вуликів, а нині господарство нараховує їх 320.

 Коли вуликів стало багато, ми щоліта замість відпочинку працювали на пасіці, – пригадує господиня. – Відпочивати доводилося взимку. Так одного разу я потрапила у Буковель і серед сувенірів на місцевому ринку побачила цікавий мед: у гарній упаковці, з горішками та різними добавками. Я замислилась. У нашому Сватівському районі бджільництво століттями було одним із головних промислів, чому ж у нас ніхто не робить такий оригінальний продукт? Лише фасують по звичайних банках і продають. Тоді і вирішила – треба самим цим зайнятися.

Так родина пані Ірини створила власний бренд, під яким почали випускати як мед з добавками, так і косметику на основі продуктів бджільництва. Просувати ж свою пасіку як туристичний об’єкт почали три роки тому, коли потрапили до сюжету місцевого телебачення.

Медове джерело

Медове джерелоНадано власником

Нині тут проводять екскурсії пасікою. Окрім звичайних вуликів мають також вулик з прозорими стінами, де можна побачити, як живе бджолина сім’я. Сезонно можна взяти участь у викачуванні меду. Також туристам пропонують майстер-класи з виготовлення свічок з натуральної вощини та оформлення сувенірної продукції. Організовують туристичні маршрути і поза пасікою: екскурсії лісом чи до місцевих джерел.

На пасіці є будинок з двома спальними місцями, тому тут можна лишитися на кілька ночей. У перспективі планують організувати кемпінг.

Адреса: Луганська обл., с. Зміївка

Ціна: добова оренда будинку – 150 грн, екскурсії – 150 грн, сон у вулику – 150 грн за 30 хвилин

Кемпінг у селі Крива Лука

Сільський зелений туризм не завжди зосереджений в межах садиби. Дехто обмежується кемпінгом, але робить акцент на екскурсійній програмі. Як от вимушена переселенка з Донецька Яна Синиця, яка з 2015 року розвиває зелений туризм у селі Крива Лука.

Пані Яна – у туристичному бізнесі давно. У Донецьку володіла турфірмою «Лазурит», під брендом якої працює досі. Нині організовує тури вихідного дня та очолює проєкт «Туристична Лиманщина». Її кемпінг – на приватній ділянці поблизу Сіверського Дінця. Там може зупинитися близько 14 людей, але за потреби місця можуть додати. Відсутність домашніх зручностей сповна компенсують активною програмою.

Кемпінг у селі Крива Лука

Кемпінг у селі Крива ЛукаНадано власником

 Ми пропонуємо прокат спорядження, екскурсії, тури вихідного дня, – розповідає пані Яна. – На вихідні даємо кілька пропозицій по заходах. Наприклад, у червні була екскурсія «Спіткнутися об минуле», де ми розповідали про Крейдовий період нашого заповідника «Крейдова флора».

Також у селищі живе фотомайстер Леонід Миколайович, якого ми залучаємо до майстер-класів. 27 червня у нас потужно пройшла астровечірка на Щуровій горі. Це трохи далі від кемпінгу, але гості там лишалися. Усе це прив’язано до криволуцьких ініціатив.

Окрім цього пані Яна проводить сплави Сіверським Дінцем від Кривої Луки до Дронівки. Має розроблені пішохідні екскурсійні маршрути, фотомаршрути, дегустаційні програми. Є активності для дітей. Наприклад, майстер-клас з випічки, де роблять оберегове обрядове печиво – криволуцькі кривульки.

Сплави Сіверським Дінцем

Сплави Сіверським Дінцемwww.findglocal.com

Адреса: Донецька обл., Лиманська ОТГ, село Крива Лука; координати за посиланням

Ціна: один день у кемпінгу – 120 грн (якщо більше – можливі знижки), екскурсії – 50 грн, сплав річкою – від 260 до 320 грн

Сільський зелений туризм – головний тренд цьогорічного туристичного сезону

Джерело https://pik.ua/news/url/silskij-zelenij-turizm—golovnij-trend-tsogorichnogo-turistichnogo-sezonu

Сільська місцевість приваблює людей різними речами, починаючи від особливого досвіду життя, огляду визначних пам’яток, покупок унікальних локальних продуктів та товарів, перегляду дикої природи, відпочинку до простого спокою та тиші, яких так не вистачає в сучасних мегаполісах. Тому недарма національна туристична організація України оголосила 2020 рік – роком сільського зеленого туризму. Про це повідомляє пресслужба Херсонської ОДА.

Особливо зелений туризм підійде тим, хто втомився від життя у великому місті, адже відпочинок на природі – це віддаленість та замкнутість, мир і тиша, усамітнення та спокій, автентична культура, місця спадщини, альтернативний спосіб життя, непорушена природа, гостинні господарі, безпека, ексклюзивність та естетично приємні ландшафти. 

На Херсонщині сільський зелений туризм має достатній потенціал та всі можливості для успішного й сталого розвитку. Цьому неабияк сприяє унікальний природний комплекс, клімат, щедрість земель та гостинність місцевих жителів. Зараз у Херсонській області функціонує 65 об’єктів відпочинку у сільській місцевості: садиби, селянські і фермерські господарства, комплекси для рибалок.

Кожен знайде для себе вид відпочинку, який йому однозначно припаде до душі. Це може бути риболовля, катання на конях, купання в водоймах, виготовлення виробів з глини, різьба по дереву, лозоплетіння, ознайомлення з народними обрядами, побутом та умовами проживання селян минулого століття, з особливостями регіону, його пам’ятками та природним ландшафтом. 

Крім цього, сільський туризм – це ефективний інструмент допомоги місцевому населенню покинути поля, не покидаючи села. Адже він надає комерційні можливості та можливості зайнятості громадам, які стикаються зі зростаючою проблемою забезпечення життєздатності місцевого населення. За відсутності цих можливостей для розвитку сільського бізнесу, міграція до міських районів буде продовжувати зростати, що ще більше навантажить інфраструктуру та соціальні послуги міст України

Экологические парадоксы Донецкой области – от критического состояния к перспективам зеленого туризма

Боевые действия, которые длятся 6-й год, ухудшают и без того неудовлетворительное состояние окружающей среды Донецкой области. Особую угрозу вызывают затопление шахт и повреждение особо опасных промышленных предприятий. В то же время, Донетчина имеет уникальные природные зоны, а значит – реальный потенциал для развития экотуризма, передает «АКМЦ».

Война наносит огромный вред окружающей среде

По данным издания «Фокус», Донецкая область является наиболее загрязненной в Украине. В первую очередь – из-за затопления шахт, вредных выбросов в атмосферу и ненормативных сбросов загрязняющих веществ в поверхностные воды. А причина этого в основном – война.

Всего к началу вооруженного конфликта на востоке Украины работало 150 шахт. Сейчас каждая четвертая подтоплена или уже полностью затоплена. Почти все они находятся на неподконтрольной территории. В некоторых городах ситуация очень сложная. Например, в Горловке, Енакиево, Донецке, Макеевке наблюдается проседание земной поверхности в местах, где была шахтная выработка.

Вскоре это приведет к разрушению подземных и наземных коммуникаций – систем электро-, газо-, водоснабжения, канализации. Также под угрозой здания – как жилые, так и промышленные.

«Кроме того, при затоплении часть шахтных вод выходит на поверхность и заполняет подземные горизонты, загрязняя их. Как следствие – засоление почв и невозможность их использования в сельском хозяйстве и ухудшение качества воды в реках, которые являются источником питьевой воды в регионе. Это огромная проблема, с которой мы рано или поздно встретимся», – предостерегает Дмитрий Аверин, эксперт по экологическим вопросам, координатор проектов ОБСЕ в Украине.

К сожалению, каких-то вариантов решения этой проблемы эксперты пока не видят. Для того, чтобы начать откачку воды из затопленных шахт, необходимо как минимум попасть на неподконтрольную территорию.

Тяжелые последствия от пожаров

Исследование ОБСЕ показывает, что на неподконтрольной территории ситуация с возгоранием в открытом грунте крайне критическая. За последние 6 лет средняя площадь пожаров там увеличилась с 100 до 350 га. Несвоевременное тушения вызывает распространение огня на значительную площадь.

На подконтрольной территории ситуация более контролируемая, хотя в этом году затруднена из-за погодных условий. Ежедневно спасатели Донетчины осуществляют по два десятка выездов на тушение возгораний, это в два раза больше чем в прошлом году.

«Главными причинами пожаров на открытых территориях является неосторожное обращение с огнем, выжигание тростника и сухой травы, сжигание мусора, даже умышленные поджоги. Поэтому люди сами наносят огромный вред окружающей среде. Значительные и финансовые траты на тушение огня – выезд одного пожарного автомобиля обходится государству более 71 000 грн», – сообщила Ирина Подашевская, заместитель начальника ГУ Госслужбы по чрезвычайным ситуациям в Донецкой области.

Во время горения образуется большое количество загрязняющих веществ. В дыму содержится много угарного газа, альдегидов, кетонов, фенола, производных соединений уксусной кислоты и др. На месте пожарищ остается пепел, который в сухую ветреную погоду распространяет ядовитый воздух на значительные расстояния.

Для повышения ответственности за поджоги на открытых территориях Верховная Рада Украины приняла закон, по которому штрафы выросли в 18 раз: до 12 420 грн, а в пределах природно-заповедного фонда – до 30 600 грн.

Мониторинг качества воздуха

В некоторых городах Донецкой области введены сразу несколько систем наблюдения за состоянием воздуха.

Например, в Краматорске пока действуют три вида мониторинга.

Первый – лаборатория Государственной гидрометеорологической службы работает в городе уже 44 года. Наблюдение за содержанием загрязняющих веществ проводится на четырех постах ежедневно, кроме выходных и праздничных дней. Данные обрабатываются по методике, затем один раз в месяц приходятся к городской власти и передаются в Департамент экологии Донецкой облгосадминистрации.

Второй – более оперативная система введена областным департаментом. Это автоматизированная система мониторинга окружающей среды Донецкой области, которая включает 50 передвижных лабораторий и 7 стационарных постов, установленных в разных городах области, в том числе – в Краматорске. Информация с них в режиме онлайн публикуется на сайте департамента.

Третий – еще одна система мониторинга качества воздуха заработала в рамках общественного проекта «Чистый воздух для Украины». На территории Краматорска установили 5 измерительных приборов, данные с которых можно увидеть на сайте EcoCity.

Поэтому с наблюдением за состоянием атмосферного воздуха у Донетчины проблем нет. Но есть другая – с реагированием на высокий уровень загрязнения.

«К сожалению, ни городская, ни областная власть никак не реагирует на наши данные. Экологическая инспекция тоже прикрывается тем, что не имеет права проводить проверки. Но так не должно быть, когда речь идет о здоровье людей. Общественный контроль может привлечь внимание к состоянию окружающей среды и сформировать в обществе запрос на принятие властями решений по его улучшению», – уверена Светлана Марчук, заведующая краматорской лаборатории Госгидрометеослужбы.

Миллионы на охрану природы

Неотложные экологические проблемы Донетчины должны решаться за счет областного Фонда охраны окружающей природной среды, который наполняется экологическим налогом от предприятий-загрязнителей. В 2019 году общий объем Фонда составил 864 млн грн.

«Расходы Фонда предусматривались на выполнение 97 мероприятий, фактически было профинансировано более половины из них. Это самый высокий за 10 лет показатель выполнения природоохранных программ», – отмечает Яна Дьякова, заместитель директора Департамента экологии и природных ресурсов ДонОГА

Впрочем, эко-активисты считают, что деньги Фонда расходуются нецелесообразно. Слишком большие средства идут на ремонт и озеленение парков, но это не решает насущных экологических проблем Донбасса.

Перспективный экотуризм

Несмотря на сложное экологическое состояние Донецкой области, у нее есть потенциал для развития туризма. Уже разработаны 40 туристических маршрутов, которые проходят экологически чистыми привлекательными местами. Они охватывают национальный природный парк «Святые горы», Лиманщину, Соледарские пещеры, региональные ландшафтные парки «Клебан-Бык», «Краматорский», «Меотида», заповедник «Каменные могилы», Великоанадольский лес.

Вокруг этих территорий проложены много интересных познавательных маршрутов, которые предусматривают путешествия пешком, на велосипедах, зимой – на лыжах, а также сплавы по рекам на байдарках и катамаранах.

Развивается и сельской туризм. Гостей уже принимает живописное село Александро-Калиново, Криволуцкий этно-двор. Люди приезжают отдыхать в сельской местности, чтобы насладиться природой и экологически чистой территорией.

Для того, чтобы о другом, не промышленном Донбассе узнали во всех уголках Украины, недавно был создан туристический кластер. Он поможет сделать регион более привлекательным для путешествий и отдыха.

2020 год объявлен годом сельского туризма в Украине

Источник: https://www.unian.net/tourism/news/10823345-2020-god-obyavlen-godom-selskogo-turizma-v-ukraine.html

Национальная туристическая организация Украины объявила 2020 год – годом сельского туризма. К сельскому туризму входит и экотуризм, и посещение разных местностей и разных общин, и тому подобное. В общем, это все что касается подлинности, традиций, культуры и природы в сельской местности, пишет agronews.ua.

Развитие сельского туризма решает несколько задач: • минимизирует миграцию из сельских территорий городов; • обеспечивает возможности трудоустройства сельской молодежи, этнических меньшинств, женщин и маргинализированных групп; • уменьшает бедность; • сохраняет культуру и наследие. Несмотря на то, что кроме развития сельского туризма существуют другие приоритеты, все страны мира признают его потенциал как средство диверсификации своих продуктов в секторе туризма и индустрии гостеприимства. Пожалуй, наибольшая потребность сектора – это подготовка жителей села к совершенствованию своих сервисных навыков и развития человеческого капитала, который обеспечит устойчивое и сбалансированное развитие сельского туризма. Кроме того, здоровое развитие сельского туризма требует установки и внедрения международных стандартов, объединенных в комплексную систему качества дестинаций, которая функционально соответствует современным требованиям рынка и эффективно повышает качество обслуживания и управления.

КАРАНТИН НА ВЕЛОСИПЕДЕ: ГДЕ В КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ УВИДЕТЬ УНИКАЛЬНУЮ ПРИРОДУ И ФАМИЛЬНЫЙ ДВОРЕЦ

Источник: https://tsn.ua/ru/tourism/karantin-na-velosipede-gde-v-kievskoy-oblasti-uvidet-unikalnuyu-prirodu-i-familnyy-dvorec-1542711.html

Киев – Круглик – Рославичи – Гвоздов – Лесники – Хотов – Киев
Васильковские Карпаты – ландшафтный заповедник местного значения, который расположен между селами Большая Бугаевка, Гвоздов, Крушинка, Рославичи Васильковского района Киевской области. Очень красивое и уникальное место, поскольку на Киевщине степная растительность сохранилась только на склонах балок, которые не находились в сельскохозяйственном использовании. В заповеднике гнездится более 30 видов птиц, встречаются типичные представители фауны региона.

Расстояние и время в дороге
80-90 км (туда и обратно), 3-5 часов

Что посмотреть
В небольшом селе Круглик есть большое красивое озеро, а на краю села находится фортификационное сооружение – двухэтажный артиллерийско-пулеметный капонир, один из трех артиллерийских дотов Киевского укрепрайона.

Рославичи расположены в самом центре Васильковских Карпат, а на севере в 4 километрах от села раскинулись 15-метровые Змиевы валы, которые выходят в сторону степи от берегов Днепра. Вероятнее всего, Змиевы валы возводились в эпоху Киевской Руси на базе укреплений скифов. В селе Гвоздов есть курортный комплекс с лыжными трассами, где можно остаться переночевать, или просто перекусить. На территории также вам предложат много развлечений: детская площадка, теннисные корты, футбольные поля, горно-лыжные трассы, сауна и озеро.

В Лесниках расположена Наблюдательная станция Лесники астрономической обсерватории Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, куда можно попасть по предварительной записи на экскурсию (на время карантина временно не работает для посетителей). В 2008 году в селе установлен памятник Михаилу Грушевскому, а также там похоронен его дед – Федор Грушевский. Он был священником местной Преображенской церкви и похоронен у ее стен. Еще в Лесниках есть Замковая гора, где в XVI—XVII веках стоял замок князей Корецких. Остатки его земляных укреплений – террасу и эскарп – сейчас видно на южном склоне горы. В 2008 году Замковая гора была застроена частным сектором. В Лесниках очень красивая природа, есть 4 объекта природно-заповедного фонда.

В пгт Хотов расположено уникальное Хотовское городище – городище скифского времени (конец VII—VI-V века до нашей эры), расположен на высоком плато. Имеет статус памятника археологии национального значения с 1965 года. Хотовское городище со всех сторон окружено долинами ручьев. Вдоль его южного края течет ручей Вита, вдоль северо-восточного – ручей Стратовка, что вытекает из Феофании, а вдоль северо-западного – ныне высохший безымянный ручей. Если вы хотите полюбоваться зелеными склонами и балками с прилегающими оврагами и реками, насладиться пением птиц и отдохнуть от города – этот маршрут точно для Вас.

Википедия
Как добраться, маршрут

Google Maps
Если хочется не только полюбоваться природой, но и насладиться памятниками архитектуры – маршрут “Путешествие к фамильному дворцу”
Киев – Гнатовка – Ясногородка –Томашовка – Киев
Расстояние и время в дороге
130-140 км (туда и обратно), 7-8 часов

Что посмотреть
В Гнатовке есть церковь Рождества Богородицы (бывшая кладбищенская церковь, которая была построена в 1905 году и под часовней которой сохранился склеп). Однако памятником архитектуры официально не считается. В Ясногородке есть настоящая “Долина страусов” – крупнейшая страусиная ферма в Украине, на которой выращивают настоящих страусов и страусят, привезенных в 2001 году из Бельгии. Здесь вы сможете увидеть этих величественных птиц, весом почти 200 кг, и попробовать деликатесы из страусиного мяса и яиц. Кроме страусиной фермы на территории также расположен мини-зоопарк, детская площадка и тир.

И жемчужина путешествия – село Томашовка, где расположен роскошный и один из интереснейших образцов усадебной архитектуры Киевщины Дворец Хоецких, который Хоецкие построили в 1903-10 годах. Автором проекта стал архитектор Валериан Куликовский. Стиль архитектуры – модерн: прекрасный фасад, густо украшенный белоснежными карнизами, лепными, рельефными рамами. В 2000 году комплекс имения перешел монахам Свято-Введенского монастыря, которые обустроили здесь свой скит – Ризоположенческий монастырь. Они же сделали и роскошную реставрацию дворца. Сейчас усадьба Хоецких является памятником архитектуры национального значения. Вокруг дворца, используя природный ландшафт (лесистые овраги и балки), Хоецкие разбили красивый парк. В советские времена парк пришел в упадок, но современные обитатели усадьбы Хоецких (монахи) начали наводить порядок в парке, поставили немало скульптур, построили вольеры для птиц (в том числе для страусов), а вокруг усадьбы построили каменную стену с большими башнями.

Украина Инкогнита
Как добраться, маршрут

Google Maps
Если хочется окунуться в историю – маршрут “Трипольский круг”
Киев – Триполье – Халепье – Витачов – Ржищев – Киев
Расстояние и время в дороге
140-150 км (туда и обратно), 8-10 часов

Что посмотреть
Первый пункт путешествия – село Триполье, где действуют два музея с уникальными памятниками давно прошедших тысячелетий, что имеют прямое отношение к трипольской цивилизации и способны привлечь туристов несколькими историческими достопримечательностями. Среди них и Девич-гора – памятник археологии, откуда открываются потрясающие виды, 186 метров над уровнем моря и 55 метров над уровнем Днепра. Место, где располагалась одна из стоянок зарубинецкой культуры.

yilin.com.ua
Почти у самого Днепра в 56 километрах от столицы расположено село Витачов, основанное в 957 году. Вблизи него обнаружено поселение эпохи бронзы и могильник скифских времен. На территории села дважды находили настоящие сокровища – т. н. исламские доллары – арабские дирхемы. Кроме невероятно красивых пейзажей на днепровские холмы и разливы Днепра, в селе можно увидеть деревянную часовню, которая была построена в 1991 году под руководством Украинской Духовной Республики во главе с Олесем Бердником на горе Городище. Она является точной копией собственноручного проекта Тараса Шевченко. Тогда же была построена и деревянная мельница. Знатоки также рекомендуют забраться на гору Красуху (189 метров, самое высокое место правобережной Киевщины).

На месте Иван-города возникло новое поселение – Ржищев, первые сведения о котором мы имеем лишь в 1506 году. Здесь можно осмотреть местный парк с символами трипольской культуры, Троицкую церковь (1853 г.) и Спасо-Преображенский женский монастырь, основанный еще в 1626 году. Летом Днепром можно на катере добраться до острова к затопленной Покровской церкви, которая расположена на острове, все что осталось от села Гусенци, которое пострадало от вод Каневского водохранилища.

На Херсонщині з’являться вказівники на шляхах активного туризму

Джерело: vgoru.org

На Херсонщині з'являться вказівники на шляхах активного туризму

На Херсонщині почали встановлювати вказівники для ознакування шляхів активного туризму.

Продовжити читання “На Херсонщині з’являться вказівники на шляхах активного туризму”

Відкрийте для себе незнайому Донеччину

Джерело: ukurier.gov.ua

Фото з сайту uk.wikipedia.org

Фото з сайту uk.wikipedia.org

Жителі інших регіонів України чи іноземці, побувавши вперше в Донецькій області, часто переживають емоції одного з моряків експедиції Христофора Колумба, який нарешті побачив нову землю, названу в майбутньому Америкою. Тобто кожен з них по-новому відкриває для себе цей край. Не Донеччину як промислову територію, де небо підпирають похмурі терикони вугільних шахт і чорні труби металургійних заводів, а як привабливу для туристів землю з безліччю цікавих історичних, релігійних, екологічних та культурно-пізнавальних маршрутів. Продовжити читання “Відкрийте для себе незнайому Донеччину”

Благоустрій рекреаційної зони Приазовського національного природного парку на території Федотової коси

Наприкінці серпня на узбережжі Федотової коси виростали одна за одною Фігури з піску.

Продовжити читання “Благоустрій рекреаційної зони Приазовського національного природного парку на території Федотової коси”

У садибі зеленого туризму під Полтавою пропонують автентичний відпочинок:

фото: np.pl.ua

Джерело: np.pl.ua

Відпочити від міської метушні з українських мегаполісів і зануритись в українські традиції приїжджають у село Петрівка, що під Полтавою. Тут, у дачному масиві, знаходиться садиба зеленого туризму “Золота сота” (від центру Полтави 18 км у бік Диканьки).

Подружжя Віталій і Марина Мостові вже 3 роки займаються зеленим туризмом. Такий спосіб життя обрали після того, як набридло працювати “на когось” та залежати від робочого графіку. Віталій зізнається, що дружина не дозволила їхати на заробітки до Польщі. Замість цього почали розвивати сільський туризм. Продовжити читання “У садибі зеленого туризму під Полтавою пропонують автентичний відпочинок:”